Екскурсія вулицями Львова «Від площі Митної до верхнього Личакова»

Зведений в кінці XIX ст. в одному із стилів історизму, а саме псевдоготиці, — на взірець палацу дожів у Венеції. У 1930 рр. належав Батицьким. Софія Батицька, донька власнника, стала «Міс Полонія» у 1930 р. Її запросили в Голівуд, знімалася в фільмах. Була також актрисою театру. Назад не повернулась. Померла у 90-х рр. минулого ст.

Німецький колоніст Літчен збудував свій фільварок при Глинянській дорозі. Він називався Літченгофф, але місцеві перейменували на Личаків. Звідси і назва вулиці. В XIX ст. це ще був бідний район, який мав свій діалект. Там було дуже багато кнайп, бо приїжджі селяни мусіли десь залишати свої вози зі збіжжям. Личаківці перекуповували його у селян, мололи і перепродували. На горішньому Личакові були млини.

Архієпископ Б. Твардовський поклявся, що збудує костел, якщо командувач 1-ої кінної армії більшовиків Будьонний не здобуде Львів. Оскільки червоні кіннотники не встигли захопити Львів, бо підійшло підкріплення до поляків, то, відповідно, місто було врятоване. Б. Твардовський дотримав свого слова і польський архітектор Т. Обнінський побудував храм в стилі конструктивізму. В 1938 р. костел був освячений.

Знаходиться при церкві Покрови УГКЦ (кол. Костел Матері Божої Остробрамської). Був організований для виховання сиріт та недоглянутих дітей. Дон Боско з Турина — засновник. Під час практики у в’язниці йому прийшла ідея створити притулки для молоді після тюрми. Організував перші майстерні. Виводив з тюрми додому під свою відповідальність по 300 (!) в’язнів на вихідні . І всі верталися! В 1988 р. помер.

З цією каплицею пов’язана легенда про австрійського чиновника, колеса карети якого зламались об каплицю. Він наказав її зруйнувати. А на другий день осліп! Перелякавшись, відновив її. Зруйнована за совітів, відновлена 1998 р.

Монахи-пауліни збудували костел Свв. Ап. Петра і Павла. Спочатку він був дерев’яний, потім кам’яний бароковий. Австрійці скасували орден паулінів і віддали храм греко-католикам. Розпис на головному фасаді малював Лука Долинський, але опісля був 10 разів перемальований! Розпис усередині — поч. ХХ ст. Деякі ікони належать авторству Монастирського та Капустянського. Після 1946 р. – церква Московського патріархату.

На фасаді будинку по вул. Личаківській, 55 є таблиця з написом: «Тут провів дитячі роки польський поет Збігнєв Герберт». Вважається найвидатнішим постом Польщі ХХ ст. Народився у Львові.

Боніфратрів запросив до Львова польський король Ян ІІІ Собеський. Цей орден опікувався хворими. Кожен брат мав медичну освіту. Походять з Італії. Над порталом колишнього костелу — герб Собеських «Яніна» (щит на щиті). Вгорі напис «Caritas». Орден боніфратрів скасували австрійці. Натомість відкрили шпиталь для військових. І так він функціонує до сьогодні.

Найперше на вул. Личаківській князями Вишневецькими було збудовано дерев’яний костел, що належав францисканцям. А у 1739 р. на його місці збудували кам’яний. За радянської влади цей костел, як на диво, не закривали. Зараз туди знову вернулись францисканці. Проводяться служби українською та російською мовами, оскільки є різні римо-католицькі громади у Львові. Костел Св. Антонія ділив Личаків на верхній та нижній.

Святий Ян з Дуклі, монах-бернардинець, запросив кларисок до Львова. Вони збудували дерев’яний костел, котрий у 1607 р. П. Римлянином був замінений на ренесансний кам’яний. Мав 11 вівтарів та ікону Матері Божої, подаровану Яном з Дуклі. Художник Мартин Строїнський розписував костел. Деякі фрески дописував Тадеуш Попель. В 1782 р. ліквідували орден кларисок. Де монастир, зробили управління по збору мита.