Ця екскурсія проходить елітними районами центру Львова, які зберегли свою престижність ще з часів Австро-Угорської імперії, коли були побудовані. Ви ознайомитеся з найголовнішими проспектами Свободи і Шевченка, мандруватимете величними кварталами, площами та пасажами. Дана екскурсія входить в п'ятірку найважливіших екскурсій Львовом.
Найголовнішими пам’ятками Австрійської епохи, які Ви оглянете ззовні (а деякі і з середини) під час екскурсії, є:
- будівля колишнього парламенту королівства Галіції і Лодомерії, зараз Університет ім. І. Франко
- визнаний найгарнішим у Львові палац графа Потоцького (французький класицизм)
- Оперний театр (неокласицизм) та легендарна скульптура «Слави»
- Національне (Аристократичне) Казино (+ інтер’єри)
- палаци графів Бадені та князів Понінських
- театр графа Скарбека (Драматичний)
- палац-копія романо-ренесансного Палаццо Строцці з Флоренції
- будівля колишнього вар’єте «Казино де Парі» (зараз театр Л. Курбаса)
- бібліотека Оссолінеум
- Галицька ощадна каса та львівська статуя «Свободи»
- пам’ятник Адаму Міцкевичу
- фігура Божій Матері
- єдина у Львові статуя «ширяючого» Меркурія
- найстаріший у місті готель «Жорж»
- міське літературне казино
- легендарний «Гранд готель»
- 7-поверхова кам’яниця Шпрехера - перший в місті хмарочос поч. XX ст.
- Головпоштамт
- Картинна галерея
- колишня аптека «Під золотою зіркою».
Принагідно побачите квартал «червоних ліхтарів» XIX ст. та почуєте деякі пікантні історії з тих часів, прогуляєтеся найстарішим львівським парком та сховаєтеся в альтанці – ротонді (на випадок дощу), зайдете в пасажі Крива Липа і Міколяша та «Котокафе» з котиками породи Сфінкс, Мейн Кун, Британська тощо!
Додатково Ви почуєте цікаві історії про:
- зниклий пам’ятник губернатору Агенору Голуховському та його спробу перевести українську абетку на латиницю;
- українсько-польські бої в листопаді 1918 року та лінію фронту, вздовж якої проходить частина туристичного маршруту;
- підземну ріку Полтву, русло якої було змінене для побудови Оперного театру;
- створення парку ім. І.Франка;
- відкриття гасу та винайдення гасової лампи;
- єврейський театр та зірок Голівуду 20-30-х рр. минулого століття.
Увага! За бажанням клієнта ми можемо об'єднати деякі об'єкти даної програми з іншими екскурсіями Львовом.
Екскурсія “Палаци, громадські споруди та інтер’єри Австрійського Львова” охоплює зовнішній огляд найгарніших резиденцій Львова (Потоцьких, князів Понінських, копія Палаццо Строцці з Флоренції), Оперного, Драматичного та ім. Л. Курбаса театрів, будівлі Галицького сейму, а також найбільш вишуканих інтер’єрів міста в колишньому Аристократичному Казино, прогулянку найстарішим парком ім. Ів. Франка, австрійськими кварталами, вуличками та пасажами.
В часи Австро-Угорської імперії українська та польська її частини належали до т. зв. Королівства Галичини і Лодомерії. А яке ж може бути королівство без парламенту? Тому, на цих землях був свій сейм, який спочатку засідав у театрі графа Скарбека. Для будівництва будівлі Галицького сейму прийшлось зруйнували казино Гехта, яке знаходилося приблизно там, де зараз юридичний факультет університету. До функцій крайового сейму відносилися домогосподарка, освіта, культура краю. Але, все одно імператор Франц-Йосип I мав затверджувати всі рішення місцевого парламенту. В 1919 р. будівлю сейму передали під університет Яна Казимира. Саме цей польський король надав єзуїтському колегіуму статус вищого навчального закладу. Сучасний актовий зал університету — це колишній зал засідань Галицького парламенту. Він зовсім не нагадує тодішній, оскільки розписи не збереглися, зате акустика прекрасна! Під час війни в зал засідань впала бомба, бо дах був скляний. Львівський університет вважається найстарішим в Україні.
В кінці ХІХ ст. рештки видатного польського співця за волю А. Міцкевича перевезли до Вавелю. В польському середовищі Львова зародилася ідея встановити пам’ятник великому поету, хоча в місті він ніколи не був. Літературне товариство міста організувало збір коштів. Проект пам’ятника Міцкевичу належить польському скульптору А. Попелю. Монумент у вигляді колони 21 м висоти з кельтського граніту та скульптур поета і музи, яка вручає йому ліру. Зверху на колоні - вогонь “натхнення” українського скульптора М. Паращука. На відкритті пам’ятника в 1904 р. був присутнім син А. Міцкевича. Вважається що це найкрасивіший в світі пам’ятник польському поету.
Одна з центральних і найкрасивіших площ міста. Має трикутну форму, посередині якої встановили пам’ятник Адаму Міцкевичу. Площа утворилася, коли почали розбирати колишні середньовічні фортифікації, зокрема, башту вужів та прилеглі до неї мури. В 1839 р. почали перекривати Полтву бетонними склепіннями, які зверху засипали ґрунтом. Так утворилася відносно велика (за львівськими мірками) площа, яку в 1843 р. назвали іменем генерал-губернатора Галичини Фердинанда де Есте, а в радянський період і до тепер - в честь видатного польського поета. Славилась своїми заїздами (мотелями): ”Під тигром” (колишній кінотеатр “Україна”), “Де Русь” тощо.
Оскільки всі старовинні будівлі на площі Міцкевича є надзвичайно гарними, палацового типу, то, відповідно, вона є однією з родзинок екскурсії “Палаци Львова”. Разом з тим, від цієї площі, або неподалік неї стартують різноманітні екскурсії Львовом.
Вважається найстарішим готелем України, що працює на одному і тому ж місці, тобто, з 1793 р. Тоді він ще називався “Під трьома гаками”. Дивна назва, чи не так? В 1811 р. було споруджено новий готель на цьому місці з благородною назвою “Де Русь” (“De Russie”). В 1816 р. готель перекупив Жорж Гофман, а з середини XIX ст. його нащадки перейменували “Де Русь” в честь нього. Відтоді й до сьогоднішнього дня він називається “Жорж”. В кінці XIX ст. Марія Гофман звернулась до архітектурної спілки Фельнера та Гельмера і в 1899 - 1900 рр. була здійснена цілковита перебудова готелю. На той час там були всі новинки: гаряча вода, центральне опалення, ліфт, на першому поверсі бутіки тощо. Були (і залишились) різні за гатунком номери (для багатих і бідніших). Там зупинялися: французький письменник Оноре де Бальзак (коли їхав до Е. Ганської), маршал Фош (1-а Світова Війна, Франція), піаніст світового рівня та прем’єр-міністр Польщі Ігнацій Падеревський, письменниця — революціонерка Е. Л. Войнич, перський шах Музафар-Ед-Дін, який, до речі, забронював повністю цілий готель. Остання подія трапилася 1905 року. Замість оплати за проживання та харчування шах прислав орден “Руна та сонця”. Власник відмовився. Після довгого торгу шах заплатив дещо меншу суму, ніж ту, яку мав би.
Фасад готелю увінчує барельєф “Св. Юрій на коні”. Скульптури робив А. Попель, зять Л. Марконі. Останній робив відливи для цього барельєфу.
На вулиці Січових стрільців, 9 вибудуваний палац, що є копією середньовічного флорентійського Палаццо-Строцці. Зараз це приміщення Ощадбанку.
Відомі громадські і політичні діячі, графи Бадені у Львові на вулиці, яка тепер носить назву Січових стрільців, спорудили палац, який і зараз милує око. Вражають інтер’єри палацу, велетенські венеціанські дзеркала на стінах, ліпнина на стелях, стінах та карнизах, позолота на рамах та інші деталі.
Таке можна побачити тільки у Львові. Статуя ширяючого Меркурія на порталі будівлі колишньої Львівської залізниці захоплює погляди кожного перехожого.
Один з найстаріших у Європі музичних навчальних закладів, заснована у 1853 році. Тут здобували освіту велика кількість видатних світових музикантів, композиторів та співаків, зокрема В.Івасюк.
У 1912 р. підприємець Й. Шпрехер викупив будинок, де була знаменита кав'ярня "Монополь" (теперішня площа Міцкевича), зніс його та почав будувати перший у Львові хмарочос, незважаючи на те, що їх тоді ще було заборонено будувати. Коли дізнались про його наміри, то духовенство львівської катедри виступило категорично проти. Діяло правило, що будинки мають бути не вищими за чотири поверхи. Однак Шпрехер побудував п'ять та ще й високий дах (з двома мансардними поверхами). Тому його хмародер закрив вигляд на катедру. Будинок Шпрехера (за цією назвою він більш відомий), завершили у 1921 році, коли дозволи на багатоповерхівки все ще не давали. Як Шпрехеру вдалося обхитрувати міську владу дізнаєтесь під час екскурсії по Львову.
Це головна окраса міста Львова. Велична будівля, з великою кількістю скульптур та архітектурних форм. Фасад театру прикрашають неймовірні роботи світових скульпторів, зокрема українця П.Війтовича. Історія виникнення та будівництва львівського театру опери та балету ім.С.Крушельницької є доволі неординарною, Ви обов’язково почуєте про неї.
Історія створення парку Івана Франка сягає часів пізнього середньовіччя. Багаті львівські міщани Шольц-Вольфовичі віддали заміж свою доньку за консула Антоніо Массарі з Італії. В приданому була земельна ділянка. Антоніо Массарі привіз садівника з Італії, який розбив на цій ділянці італійський парк на кількох терасах. Потім власниками парку стали єзуїти, вони відкрили там бровар і цегельний завод. Монахи ордену Ісуса Христа володіли парком аж до 1840 р., коли їх вигнали зі Львова. Відтак підприємець Гехт взяв парк у концесію, вклавши в його упорядкування багато грошей. До речі, парк тоді закінчувався аж за вул. Костюшка. В тому місці, де юрфак, він будує Казино. Але був неприємний момент, пов’язаний з погодними умовами: під час дощів та відлиг низ парку перетворювався у болото. Після смерті Гехта його діти подарували парк місту. В середині XIX ст. місто вирішило розбити алеї в парку. З цією метою було запрошено архітектора садово-паркового мистецтва Бауера. В 1855 р. він проклав головну алею не посередині, а зліва. Верх парку зробив в англійському пейзажному стилі, коли рука людини ніби не торкалася природи. Натомість, нижня частина парку була акуратно підстрижена (французький стиль). Також, в долинній частині насаджень була споруджена альтанка-ротонда для закоханих пар на випадок дощу. Взагалі, парк Івана Франка - ідеальне місце для прогулянок після екскурсій Львівом.
Розташовувалось у будинку під №13 на просп. Шевченка. Архітектура колишнього міського казино носить палацовий характер. Колишнє казино відрізнялось від теперішніх. Раніше це був, скажімо так, «клуб джентльменів». Сюди приходили літератори на різні імпрези, влаштовували бали для журналістів, архітекторів, юристів, лікарів та інтелігенції, авторські вечори композиторів. Неодноразово бували випадки, що на сходи будівлі заводили коника, на якому були кошики квітів і джентльмени мали купити їх дамам.
Пам’ятник першому президенту України Михайлу Грушевському поставили на проспекті Тараса Шевченка у 1994 році. Робота виконана з граніту та бронзи та гармонійно вписується в архітектурний ландшафт австрійської частини Львова.
Ідея створення пам’ятника відомого композитора належить Святославу Вакарчуку. Памятник спорудили у 2011 році на його ж таки кошти.