Екскурсія для студентів та вчителів у Львові про освіту та особливості навчання в середньовічні, австрійські та польські часи. Учні будуть вражені рівнем дисципліни та жорсткими умовами для досягнення мінімальних критеріїв успішності, а вчителі – наскільки високо поважалася та цінувалася їхня робота в ті часи.
Дана екскурсія рекомендується тільки тим групам школярів, студентів, або вчителів, котрі вже були на екскурсіях Львовом. В іншому випадку учасники будуть відволікатися від розповіді екскурсовода, розглядаючи довколишні об’єкти!
План маршруту та розповіді:
• Львівська братська школа та умови навчання в ній;
• Предмети та методика їхнього викладання в ставропігійській школі;
• Як поступали з учнями, котрі прогулювали уроки в братській школі;
• Ставропігійська друкарня та поява першого в Україні підручника І. Федоровича церковнослов’янською мовою;
• Якість знань та які предмети вивчали в Єзуїтському колегіумі;
• Система нагород та покарань в колегіумі Єзуїтів;
• Видатні особи, що закінчили середньовічні навчальні заклади у Львові;
• Історія створення та розвитку Львівського національного університету ім. І. Франка;
• Вартість навчання у львівських гімназіях на початку XX ст.;
• Якими були форма та розваги на перервах львівських гімназистів початку XX ст.;
• Іван Франко про методи навчання та суворі покарання в школах австрійської імперії;
• Роль в національному пробудженні товариства «Просвіта»;
• Історія створення та навчання у першій українській школі у Львові;
• Як одягалися вчителі в часи пізньої Австро-Угорської імперії та міжвоєнної Польщі.
Якщо Ви уважно переглядали інші екскурсії Львовом, то, напевне, помітили, що маршрут цієї прогулянки частково перетинається з іншими, зокрема, «Середньовічний Львів» та «Палаци Львова», однак, розповіді зовсім інші!
Ви дізнаєтеся:
– Цікаві історії про навчання середньовічних спудеїв та гімназистів австрійської епохи;
– Роль Вчителя в навчальному та виховному процесі учнів з періоду пізнього Середньовіччя і до часів Другої Речі Посполитої;
Ви побачите відомі освітні та навчальні заклади Львова та ті кам’яниці, де вони колись знаходилися.
Навчальний заклад постав у 1608 р. завдяки зусиллям Станіслава Жолкевського, польського коронного гетьмана та канцлера.
Єзуїти були відомі рівнем та організацією своєї освітньої системи та якістю знань, які надавали. Їхні навчальні заклади вважались найкращими. Серед випускників колегіуму ми зустрічаємо низку відомих прізвищ. Тут свого часу здобували освіту зокрема такі відомі українські діячі, як: Петро Могила, Анастасій Шептицький, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Богдан Хмельницький.
У часи створення давного навчального закладу ознакою освіченості людини було знання мов та обізнаність у літературі, тож освіта мала відповідний характер. Вивчали латину, граматику, синтаксис, поетику, риторику, філософію та теологію. Ми вам розповімо про особливості викладання предметів та систему покарань і заохочень в Єзуїтському колегіумі в пізньосередньовічний та модерновий часи.
Єзуїтський колегіум прибудований до костелу Св. Петра і Павла, про який гіди детально розповідають на екскурсії центральною частиною Львова.
Університет імені Івана Франка є спадкоємцем єзуїтської колегії та за свій час він мав безліч назв: Йосифінський, Львівський ліцей, університет Франца I, Яна Казимира, Львівський державний університет ім. І. Франка та нарешті Львівський національний університет ім. І Франка.
Свою теперішню назву університет отримав у 1940 р. на честь відомого українського діяча та письменника, який і сам був студентом альма-матері у 70-х рр. XIX ст., Навчався він на філософському факультеті. Іван Франко навіть намагався посісти кафедру історії університету, але тодішній намісник Галичини не дозволив цього ревному борцю за національне визволення українців.
Освіту в ЛНУ отримало багато відомих українців: Євген Коновалець, Іван Вакарчук, Георгій Гонгадзе, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та багато інших.
Навчання для більшості студентів було платним. Зовсім не платили лише студенти теологічного факультету. Платити необхідно було і за заняття, іспити, бібліотеку. Одним словом, освіта далеко не для всіх. Довгий час не дозволялось навчатись жінкам. Лише у 1897 р. було прийнято рішення дозволити їм вивчати філософію, а згодом медицину та фармацевтику.
Зараз університету належить низка корпусів та безліч факультетів. Тоді ж йому належало лише приміщення поблизу вулиці Краківської та мав лише 8 викладачів та два факультети: філософський та богословський. Але вже наприкінці XVIII ст. почали відкриватись нові кафедри: математична, біологічна, лінгвістична, медична та юридична. Навчання велося трьома мовами: польською, латинською і німецькою.
Якщо бажаєте почути більше інформації про Львівський національний університет ім. І. Франка, зокрема історію його побудови та архітектурні стилі, тоді пропонуємо забронювати в нас екскурсію «Палаци Львова».
Члени товариства “Просвіта” вживали чисту народну мову та намагалися впроваджувати її в пресу і театр, школу і науку. Вони організовували читальні, видавали українські підручники для шкіл, які на перших порах виходили за редакцією відомого українського письменника Юрія Федьковича. Товариство відкривало друкарні, бібліотеки, музеї, організовували вистави українською мовою.
Великого значення члени товариства надавали саме боротьбі з неграмотністю та освітою дітей, як майбутнього нації. Вони ставили перед собою завдання з розгортання цілої мережі початкових шкіл, середньої освіти. Товариство робило акцент на історії та географії України, виховували патріотизм та національну свідомість.
У своїх дитячих оповіданнях Іван Франко викрив жорстокість та нелюдськість, які панували в тодішніх галицьких школах. На власному сумному досвіді він пересвідчився в антигуманному характері тогочасної австро-угорської освітньої системи. Тож у малій прозі, що містить певні автобіографічні мотиви, прозаїк переконливо показав, наскільки важко було отримати повноцінну освіту в тих умовах.
Ставропігійська школа вважається найстаршою братською школою в Україні. Вона постала у 1586 р. завдяки зусиллям діячам Львівського братства Ю. Рогатинця, І. Рогатинця, І. Красовського та багатьох інших.
В стінах навчального закладу викладали найвизначніші у той час діячі української культури, письменники і вчені, зокрема: Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Оникій Волкович, Сильвестр Косов.
Важливою особливістю школи було те, що вона мала всестановий характер, тобто тут могли навчатись як бідні так і багаті. Плата за навчання була не значною, і виплачувалась переважно по можливості.
В основі навчального процесу лежав принцип релігійно-морального виховання як підґрунтя для осягнення шкільних наук. Учні виховувалися на християнсько-моральних засадах, їм прищеплювалися повага, свідоме й діяльне ставлення до храму та богослужіння, щире розуміння щоденного виконання свого вищого обов’язку – молитви та прийняття Святих Таїнств.
Навчання проводилося тодішньою руською (українською) літературною мовою. Молодші школярі опановували грамоту, старші ("спудеї") вивчали церковнослов'янську, грецьку і латинську мови, граматику, риторику та поетику, елементи філософії. Школа відіграла велику роль у розвитку хорового співу та шкільного театру.
Про ставропігійську школу вам побіжно скажуть на екскурсії «Історичний Львів», однак детальну інформацію про неї отримаєте, замовивши екскурсію-лекцію «Освіта та роль Вчителя в старі часи у Львові». Наші розповіді про ставропігійське братство і школу проходять на території комплексу Успенської церкви, яка включена в список світової спадщини ЮНЕСКО ще з1978 р. Аби не виникало ситуацій, коли екскурсанти перестають слухають екскурсовода, а оглядають архітектурні та скульптурні принади вежі Корнякта, каплиці Трьох Святителів та, власне, самої церкви, рекомендуємо замовити спочатку якусь із головних екскурсій по місту Львову.