Екскурсія у Львівський театр опери і балету ознайомить Вас з розкішними інтер’єрами цієї споруди, долею видатних оперних співаків нашого краю та тих, що тут виступали і, навіть, неймовірними історіями, що вже стали легендарними!
Вартість – від 600 грн! Тривалість - 1 год.
На тур Оперним театром Львова збірні групи не формуються!
Зовнішній огляд найпопулярнішого закладу культури можливий під час пішої екскурсії по Львову. Попасти всередину, щоб оглянути інтер’єр найгарнішого театру міста можливо, також, під час прогулянки до семи чудес Львова.
План розповіді та презентації Оперного театру у Львові:
• Зовнішній огляд архітектурної візитівки міста, опис деталей екстер’єрів, скульптурних сцен та скульптур на фасаді.
• Умови конкурсу та етапи побудови Великого театру, передчасна смерть головного архітектора З. Горголевського та як вона була пов’язана з будівництвом закладу.
• Легенда про професора Макса Ногу та скульптуру «вагітної» Слави.
• Вестибюль, його оздоблення та бюсти видатних геніїв.
• Дзеркальна зала, погруддя знаменитих оперних співаків та їхні історії, венеційські дзеркала та інші символічні прикраси стін та стелі.
• Соломія Крушельницька – найталановитіша українська оперна співачка, ім’я якої носить театр опери і балету у Львові.
• Партер та балкони, планування глядацької зали, рятівних входів-виходів, системи забору повітря тощо.
• Характеристика сцени, акустики та що зображено на знаменитій завісі «Парнас» Г. Семирадського.
• Опис стелі: картини на бельгійському полотні та центральна люстра.
• Кнайпа-музей «Лівий берег» під Оперним та підземна ріка Полтва.
Запрошуємо:
• На екскурсію Оперним театром Львова, щоб поринути у світ найбагатших інтер’єрів міста.
• Почути цікаві факти з історії побудови закладу та як реальні історії про його спорудження перетворилися у легенди.
• Дізнатися, хто з оперних співаків виступав тут, які партії виконував, та які опери й балет тут ставили.
Вартість вхідних квитків в Оперний театр – 100 грн/дор., 50 грн/дит., студ., або пенсійний.
Сподобалась екскурсія, поділіться з друзями
Львівський оперний театр ім. Соломії Крушельницької
Якщо говорити відверто, то кількість гостей міста, котрі вводять в пошук фразу «Львів театр», просто вражає, бо вимірюється тисячами! І на це є вагомі причини, адже будівля Опери знаходиться у самісінькому серці Львова та вважається однією з найкрасивіших у Європі. Ця архітектурна окраса міста приваблює натовпи туристів щороку. Історія цієї визначної пам’ятки бере початок з кінця XIX ст. Тоді міська влада міста оголосила конкурс, який мав кілька умов.
По-перше, у змаганні могли брати участь проекти архітекторів тільки слов’янського походження. Через це відомі у Львові австрійці Фельнер і Гельмер, котрі збудували на той момент кілька чудових у місті будинків, до будівництва цього закладу культури причетності мати не могли.
По-друге, архітектор сам повинен був вказати місце побудови закладу. В результаті, залишилося тільки два проекти: Горголевського та Завейського. У першому турі не пройшов жоден. У другому перемогла пропозиція З. Горголевського, бо він вибрав місце під театр у центрі, що дуже імпонувало суддям та театралам. Щоправда, були певні негативні моменти, пов’язані з тим, що прийшлось дещо змінити русло ріки Полтва, а також те, що відразу за майбутнім театром знаходилося брудне Краківське передмістя. Якщо виявите бажання замовити послугу «Оперний театр екскурсія», то гід покаже Вам те місце, де зараз під землею протікає ріка Полтва неподалік найпопулярнішого туристичного об’єкту Львова.
Для будівництва найпопулярнішого культурного місця відпочинку серед львів’ян, яким стало приміщення Опери, місто надало половину коштів. Другу половину дозбирували «всім світом». Звичайно, що головним чином їх збирали серед городян. Але відомо, що на будь-якому етапі побудови коштів ледь вистачало.
Щоб залити фундамент під майбутній храм опери й балету звернулися до професора Політехніки М. Тульє. Він запропонував створити гігантську залізо-бетонну подушку. Вона мала форму плитки шоколаду, бо різні частини будівлі мали різну вагу: під стіни, що були важчими, заливалося більше бетону.
Театр було збудовано за три роки і 4 місяці, проте цей проект приніс архітекторам чимало труднощів. Для його зведення річку Полтву забетонували у спеціальний канал. Комітет австрійського уряду написав 117 протипожежних правил і, що цікаво, Горголевський справився! Він запроектував залізо-бетонну завісу вагою 7 тон (зараз 12 т). На ній зображено вид з міста на Стрийський парк, який намалюва художник Ясеньський. Ця завіса зазвичай прикрита оксамитовими шторами.
Кожен балкон мав свої сходи, аби люди, на випадок паніки, не затоптали один одного. Загалом він запроектував 11 входів-виходів. На сьогодні два замуровані, а більшість зачинені.
Всередині Оперного театру Львова – прекрасна вентиляція. Зараз забір свіжого повітря йде зверху, тому часом на голови глядачів опускається пилюка і залітають горобці! Їх часто бачать туристи, коли відвідують цей храм культури під час екскурсія Оперний театр.
Майже всі матеріали, з яких збудований цей Палац «на Полтві», - з Галичини. Такою була умова конкурсної комісії. Львівська будівельна фірма українця Івана Левинського споруджувала цей, без сумніву, найкращий архітектурний об’єкт міста. Прекрасні скульптури, картини, декоративні розписи та оздоблення з позолоти прикрашають вестибюль, дзеркальний та глядацький зали театру. Коли дивишся на розписи всередині глядацької зали, то складається враження, що це фрески. Насправді, це живопис на бельгійському полотні олійними фарбами, а не розпис стін.
Важливим елементом інтер’єру є завіса «Парнас». Польський художник Генрик Семирадський, який проживав в Італії, дав згоду на виконання завіси у 1898 р. Його роботи цінувалися на рівні із творами Яна Матейка. Комітет, що відповідав за збір і розподіл коштів для побудови театру Опери й Балету у Львові, запропонував художнику 10000 золотих ринських за його роботу. Однак, той запросив 15000. Після тривалих торгів комітет погодився на умови художника. У зв’язку з цим, дивною виглядає легенда, що Семирадський подарував картину місту, бо, мовляв, громада не мала достатньо коштів для її викупу.
Більше того, польська громадськість галицької столиці, заплативши ту суму, яку він хотів, замовила у нього завісу із зображенням чогось рідного і патріотичного. Однак, художник проігнорував побажання громади. Він вислав ескіз до Львова у 1899 р. Робота тривала майже рік. Спочатку була виставлена у Римі та Варшаві. На початку жовтня він запакував її власноруч, тому на офіційне відкриття театру робота запізнилася. Її демонстрували у січні 1901 р. Письменниця Габріеля Запольська розкритикувала завісу Семирадського. Хтось вирізав її статтю з газети і від імені Горголевського послав митцю в Італію. На щастя, обидва дізналися про це і обійшлося без образ.
Завісу «Парнас» опускають, коли у залі багато поляків, починається, або закінчується сезон, відбуваються прем’єри. На ній зображені музи з давньогрецької міфології:
• Терпсихора, яка символізує танець та балет;
• Ерато – любовна поезія;
• Евтерпа – лірична поезія;
• Полігімнія – красномовство;
• Калеопа – спів;
• Мельпомена – трагедія;
• Кліо – історія;
• Таллія – комедія;
На завісі немає Уранії, що уособлює астрономію.
На книзі, котру тримає в руках Кліо, написано: «Zik erat, zik est, zic erit semper». Це перекладається, як «Так було, так є, чи так буде завжди». На передньому плані завіси зображено Піфію – жрицю храму Аполона.
Будинок Опери у Львові урочисто відкрили 4 жовтня 1990 р. прем’єрою опери «Янек» В. Желєнського, до речі, батька письменника і перекладача Т. Желєнського, розстріляного німцями 1941 р. Першим директором закладу і постановником «Янека» був Т. Павліковський.
Відразу після відкриття театру почалися плітки, що театр довго не вистоїть, бо давав осадку понад 3 роки (при нормі 1-1,5 р.). Очевидно, що саме ці плітки, якими «гуділо» місто і стали причиною того, що архітектор Зигмунд Горголевський помер від інфаркту в 1903 р. Така передчасна смерть генія, в свою чергу, породила легенду, що він застрілився, не витримавши стресу, а після його смерті Оперний перестав просідати (останнє відповідало дійсності).
Опери в театрі ставилися через рік - півтора після того, як відбувалися їхні прем’єри в «Ля Скала». Про високий рівень майстерності співаків театру говорить той факт, що цикл опер Вагнера повністю ставили у Львові, хоча вони дуже важкі для виконання.
У 1934 р. театр тимчасово зупинив свою діяльність через нестачу коштів. Згодом він отримав статус національного і був перейменований на честь відомої оперної співачки – Соломії Крушельницької. В 1979 р. почалася реставрація театру, яка тривала вдвічі довше, ніж, власне, будівництво. Після реставрації виявилося, що акустика погіршилася, бо вона залежить від простору, який є під сценою. Коли відбувалася побудова, то акустика була майже найвищого рівня. В процесі реставрації збудували кафе та інші приміщення під сценою. Тепер акустика на рівень нижче.
Театр вміщує близько тисячі глядачів, а також є в наявності місця для людей з обмеженими можливостями. В наш час, у його стінах лунають голоси всесвітньо відомих майстрів оперного співу, а також проводяться церемонії нагороджень. Тому не гайте часу і також набирайте «Львів оперний театр екскурсія»! Кожний турист, який відвідує місто Лева уперше, повинен ознайомитись з цією культовою спорудою.
І останнє… З цією легендарною спорудою пов’язано кілька легенд, що грунтуються на реальних фактах. Але історію про вагітну модель, що позувала для українського скульптора П. Війтовича при створенні ним скульптури Слави, та спір професора гінекології Марса Ноги стала у свій час настільки відомою, що її й досі переповідають екскурсоводи тим, хто бронює тур у Львівський театр Опери та балету.
