листопад 2020 / Щоденно

Пішохідна екскурсія «7 чудес Львова»

Запрошуємо:
• На екскурсію 7 перлин Львова, щоб отримати масу яскравих та незабутніх вражень від львівського театру опери та балету, палацу Потоцьких, шляхетського казино, національного університету, Італійського дворику, каплиці Боїмів та костелу бернардинів.
• Пізнати особливості найкрасивіших архітектурних об’єктів не тільки міста Лева, а й України: розкіш палаців та сакральних споруд, ренесансну гармонію Венеційського дворику, барокову витонченість казино, класичну елегантність Оперного театру та еклектику Галицького сейму.
• На презентації семи родзинок Львова доторкнутися до історичної спадщини столиці Галичини, оглянути місця зйомок відомого у свій час фільму «Д’Артаньян і три мушкетери» та поринути в атмосферу романтики і шику.

Вартість вхідних квитків:
Оперний театр Львів – 40 грн/дор., або студ, 20 грн/дит.
Італійський дворик – 10 грн/дор, 5 грн/студ. або дит.
Шляхетське казино (Дім учених) - 30 грн/дор. або студ, 15 грн/дит.
Палац Потоцьких: (І-й поверх) - 30 грн/дор. або студ, 9 грн/дит.; (ІІ-й поверх) - 30 грн/дор. або студ, 9 грн/дит.

Наперед просимо вибачення, що пропонуємо для перегляду фотографії, зроблені не професійним фотографом в заздалегіть постановочних ситуаціях, а екскурсоводами під час реальних турів.

Львівський театр опери і балету ім. С. Крушельницької


Знаходиться у самісінькому серці Львова та вважається одним із найкрасивіших у Європі. Вирізняється особливою аурою, цікавою історією та легендами, що з ним пов’язані.


Театр був заснований в 1900 р. й декілька разів перейменовувався. Спочатку називався Великим міським театром, далі в 1939 р. - державним оперним театром, а в 1956 р. був названий на честь І. Франка. Однак в 2000 р. під час святкування 100-річчя діяльності театру його перейменували на честь С. Крушельницької.


Відомо, що будівля театру була зведена на річці Полтва, через те що в центрі міста майже не було вільного місця для забудови. Тому тут доводилось провести значні роботи та змінити річище річки. Будівництво Львівської Опери тривало близько 3-х років на кошти місцевої казни та простих мешканців міста, й становило більше двох мільйонів австрійських крон. А над її зведенням трудилися виключно самі кращі та найбільш талановиті майстри Львова та Європи.


Офіційно найкраща архітектурна пам’ятка Львова розпочала свою роботу 4 жовтня 1900 року. Однак перед цим, важливим елементом завершальної роботи було встановлення центральної завіси. Для пошуку майстра, котрий зможе створити шедевральну завісу, сформували цілу команду досвідчених спеціалістів, театралів, які, відвідавши велику кількість європейських театрів, звернули свою увагу на роботи відомого польського художника Г. Семирадського. Раніше він створював завіси й для кращих театрів Мілану та Кракова. Тому одноголосно погодились, що саме він повинен виготовити її й для Львівського театру.


Однак, коли завіса була готова й прийшов час розплачуватись за роботу та забирати її до Львова, художника чекала неабияка несподіванка – необхідної суми коштів для оплати просто не знайшлось. Майстер не знав, що робити в даній ситуації. Проте, побачивши наскільки сильно львів’янам сподобалася його робота, як вони протягом дня приходять до нього в майстерню та милуються нею, зрозумів – такого захвату він ще не бачив за весь час своєї творчості. Тому прийняв рішення подарувати свій виріб Львівському театру. З того часу, вже більше ста років «Парнас» доповнює видатну сцену опери.


Та не зважаючи на це, в житті театру не завжди все складалося так легко та безхмарно. Для прикладу в 1934 р. через важке фінансове становище театр закрили, а в грудні 1939 р. через зміну влади в ньому відбулася реорганізація, яка стосувалася оркестру, хору, балетної трупи… В той час змінилися також і солісти опери, серед яких з’явилися випускники консерваторій з Києва, Харкова та Одеси. В період війни театр не припиняв своєї роботи, сезон 1941-1942 рр. відкрився оперою «Запорожець за Дунаєм», а далі стали виконуватись опери здебільшого композиторів Італії та Німеччини.


Що ж стосується екстер’єру будівлі, котру сміливо відносимо до Топ-10 найгарніших споруд Львова, то ззовні вона виглядає дуже розкішно та помпезно. Можна сказати, що тут використано елементи різних архітектурних стилів. Головний фасад оздоблений композицією скульптур «Радощі та страждання життя». Також там можна побачити скульптури П. Войтовича, які символізують Генія музики (справа), Генія драми і комедії (зліва) та Глорії (Слави) в самому центрі над фронтоном з пальмовою гілкою в руках та крилами ангела. Головною особливістю останньої скульптури («Слави») є її округлий животик. Розповідають, що одного разу професор гінекології сказав, що на його думку статуя зображена вагітною, тобто натурниця з якої ліпили дану скульптуру на той час очікувала дитину. Однак, всі пояснювали це тим, що фігура виконувалася в ренесансному стилі й тому володіє такими кругленькими формами. Отож професор вирішив роз’яснити цю ситуацію та звернувся до скульптора, щоб той дав адресу жінки, яка в той час працювала натурницею для фігури. Так, приїхавши до неї, зрозумів, що не помилився. Біля жінки на порозі стояла маленька дитина. А далі на основі дати народження дитини йому вдалось довести, що дійсно на момент позування дівчина була вагітною!


Варто сказати, що фасад театру вражає багатим та різноманітним оздобленням із застосуванням колон, балюстрад, ніш, а також елементів скульптурної пластики. Особливістю є й те, що декорований та до дрібниць опрацьований не лише головний фасад, але й усі інші (бічні) фасади. За задумом театр було спроектовано так, щоб коридори і фойє мали максимально природне освітлення. Підсумовуючи все вищесказане, можемо сказати, що завдяки екстер’єру народний театр варто побачити на екскурсії Львовом 7 чудес.


Проте, інтер’єр театру дивує ніяк не менше, аніж її зовнішній вигляд. Адже Львівська Опера стала своєрідним згрупуванням усіх досягнень скульптури та малярського ремесла Галичини кінця XIX століття.


Прекрасне враження на своїх відвідувачів справляє затишний дзеркальний зал, в якому відразу ж кидаються в очі дзеркала, розташовані одне навпроти одного з метою оптичного розширення простору. Також, в цьому холі розміщені зображення, які символізують чотири пори року та скульптури видатних українських співаків. Слід сказати, що внутрішнє оздоблення споруди багате на позолоту (на неї витратили декілька кілограмів золота), різнокольоровий мармур, декоративні розписи та скульптури. Тут кожна картина чи фреска просто зачаровує своє красою та досконалістю.


Глядацький зал має форму ліри та поміщає в себе понад тисячу людей. Цікаво, що його зовнішній вигляд оформляли аж 10 художників. Неабияку увагу гостей привертає і неймовірної краси люстра та простір навколо неї, розділений на десять частин із різними зображеннями. Що ж стосується балконів, то один прикрашений десятками унікальних картин на сірому мармурі, другий тримають атланти, третій – герми.


Слід згадати й про чудову акустику залу Львівського Оперного театру. В наш час тут можна побувати на виступах не лише найкращих оперних та балетних колективів нашої країни, але й почути голоси всесвітньо відомих майстрів оперного співу. Цікаво, що віднедавна тут проводяться й Віденські бали.

 

Костел і монастир бернардинів


До унікального костелу бернардинів насправді більшість екскурсоводів і, відповідно, туристів не доходять, бо він знаходиться на окраїні історичного центру. Однак, екскурсія чудеса Львова дасть Вам чудову нагоду побачити багатство барокових інтер’єрів цього храму.

 

Італійський дворик у Львові


Цей Венеціанський дворик вважається одним із найкрасивіших та найбільш романтичних місць центральної частини Львова і є пам'яткою ренесансної архітектури. Розташований на площі Ринок у будинку Корнякта, який ще називають Королівською кам'яницею. Побудований у 1580 р. Дворик завжди вирізнявся своєю унікальною архітектурою та захищеністю від зовнішніх шумів. В епоху Відродження він відігравав важливу роль у культурному житті міста. Ще в XVII столітті на його території ставилися п’єси Шекспіра, а зараз - проводяться джазові і класичні концерти. Італійське подвір’я у Львові стало домом для кількох старовинних експонатів. Так, якщо Ви тільки переступите поріг до нього, то справа в кутку самотньо стоїть старовинний дзвін «Ісайя», знятий з дзвіниці Домініканського костелу. Знаходиться тут він з 1940 р. Укінці подвір’я з одного боку – напівзруйнована скульптура найстаровиннішого лева Львова, який носить ім’я місцевого патриція Лоренцовича. Детективну історію про порятунок бургомістра шляхтичем Лоренцовичем Ви почуєте саме під час екскурсії 7 родзинок Львова. А події, котрі тоді відбувалися, зараз здадуться просто неймовірними! До речі, пошуки скульптури лева включені у квести Львова. Також, вкінці двору побачите оригінал та відтворену копію Львівської скульптурної композиції «Правосуддя», яка увінчувала стовп ганьби. Той постійно знаходився в південно-західному розі площі Ринок. При основі в нього були вбиті кільця, до яких приковували хуліганів, дрібних злочинців, п’яничок. Сама композиція представляла собою дві кам’яні фігури, ката та Феміди – богині правосуддя, розміщені спиною один до одного. Кат на витягнутій правій руці тримає меч, а Феміда із зав’язаними очима – терези. Вони символізують справедливість, адже якщо правдиві зізнання переважать брехню, то й відбудеться чесний суд.

 

Шляхетське казино (сучасний Дім учених)


Інтер’єри цієї споруди часто використовувалися для зйомок в різних фільмах, а зараз тут проводяться Львівські бали, звані вечері та різні урочистості.


Екскурсія Палаци Львова дасть Вам чудову можливість оглянути дворянське казино ззовні. Вам також розкажуть, ким насправді та у якому стилі воно збудоване, зйомки яких фільмів там відбувалися і кому воно належить зараз. Ви зможете пройти колишнім каретним проїздом усередину подвір’я та побачити, що знаходиться там зараз. Однак, щоб дізнатися, яке призначення мали зали колишнього казино, де знаходилася прихована бібліотека, побачити мармуровий стіл, за яким грав у шахи з кардиналом головний герой з кінофільму «Д’Артаньян і три мушкетери», піднятися шедевральними дерев’яними сходами кінця XIX ст. Ви зможете, здійснивши запит: «Екскурсія 7 пам’яток Львова».

 

Львівський університет ім. Івана Франка (колишній Галицький парламент)


Заклад є одним із найдавніших вузів не тільки України, але й Європи. Будівля була споруджена у стилі класицизму архітектором Гохберґером для парламенту Галичини та Лодомерії ще в XIX столітті. А на початку 1919 року тут почав функціонувати університет, фасад якого прикрашений такими скульптурними композиціями, як «Освіта», «Робота» та іншими, а також витонченою лоджією та колонами. До речі, зараз заклад входить до списку найпрестижніших університетів в Україні.

 

Каплиця Боїмів: історія побудови та екстер’єри


Юрій Боїм приїхав до Львова з королем Польщі Стефаном Баторієм. Полюбив місто і залишився тут жити. Приїхав протестантом, але перейшов на католицизм, вивчив польську мову і оженився. Відомий будівництвом чудової архітектурної перлини Львова – каплиці, названої його прізвищем. Була збудована на цвинтарі біля Латинської катедри. Окрім усипальниці Боїмів тут було ще 11 каплиць. На цвинтарях тоді ховали не на 2 м глибини, а плиткіше, десь на 0,5-1 м.


Існує два періоди будівництва каплиці Боїмів: 1606-11 рр. і 1612-17 рр. В 1615 р. архієпископ освятив її. Усипальниця в плані квадратна, 10х10 метрів. В ній було поховано 14 членів родини Боїмів. Першим поховали зятя Ю. Боїма З. Браслера. Каплиця тоді навіть ще не була добудована.


Мавзолей Боїмів – це справжній іконостас в камені. Основний її декоративний витвір створила група скульпторів на чолі з А. Бемером. Стиль каплиці – маньєризм. Це перехідний стиль між ренесансом і бароко. Риси ренесансу: членування фасаду колонами і карнизами. Але надзвичайний декор – це бароко. Зроблена з піщаника, а він з часом темніє (від пилу, диму і бруду). Тому колір зовнішнього фасаду усипальниці – матово-чорний…


В нижній частині переднього фасаду каплиці є дві ніші, в яких встановлені дві скульптури святих: Петра з ключами від раю і Павла з караючим мечем. Над ними – пророки Старого Завіту: Соломон, Давид, Ісая, Єремія, Захарія, Михей, Єзекерія.


Другий поверх переднього фасаду символізує Новий завіт, розділений від Старого карнизом. Таким чином, таке розташування говорить, що Новий завіт базується на Старому.


Сцени з Нового завіту:
1) Момент арешту І. Христа. Іуда цілує І. Христа і подає цим знак римлянам
2) Несіння хреста на Голгофу.
3) Бичування І.Христа.
4) Зняття з хреста мертвого І.Христа – центральна сцена.
5) Покладання месії у гріб.
6) Розпинання І.Христа. Римляни молотками прибивають Ісуса цвяхами до хреста. Крім того, вони здійснюють «коронування» месії терновим вінком.


Скульптура голови, що впирається в карниз – Бог-Отець.


Там, де кругле вікно – І. Христос на хресті, а нижче – Пристоячі Марія та Іван Богослов (наймолодший учень месії).


На куполі – скульптура сидячого І. Христа, єдина в середньовічному Львові. Колись скульптури сидячого Христа були дуже поширені на каплицях. Скорботний Ісус у скульптурі створює надзвичайну людяність. Цю скульптуру Ви обов’язково побачите під час екскурсії 7 архітектурних шедеврів Львова.


З північної сторони каплиці вмонтована таблиця «Святий Юрій вбиває змія». На цій стіні є також фрески Богородиці та І.Христа.


На східній стіні каплиці збереглися одні з найстаріших фресок Львова: портрети Юрія та Ядвіги Боїмів.


Цікавий факт про представника родини Боїмів. Внук Юрія Боїма в дитинстві міг померти, але виздоровівши, вирішив стати монахом-єзуїтом. Поїхав у Китай, склав таблицю китайських дат у порівнянні з європейськими.


Почути розповідь про історію сім’ї Боїмів та побачити екстер’єр їхньої усипальниці Ви зможете, замовивши у нас «Львів екскурсія».

 

Каплиця Боїмів: інтер’єри


Висота від підлоги усипальниці і до верхівки купола – 14 м 20 см. Інтер’єр куполу пофарбований у голубий колір і містить три ряди трапецієвидних касетонів (по 12 в кожному ряді). В самому куполі – Свята Трійця. Перший ряд – персонажі Старого Завіту, середній ряд – І. Христос і Отці Західної Церкви, третій ряд – ангели тримають сувій, на ньому слово з молитви «Вірую».


Вівтарна частина покрита стюком з гіпсу зверху донизу, крім фундаменту. Збереглись залишки поліхромії. Вівтарна стіна ніби поділена на три секції карнизами. Найнижча секція немає важливих скульптурних сцен. Зате тут є двоє дверей, виконаних в техніці інтарсії та інкрустації. Ліві двері глухі (для симетрії), а праві ведуть до крипти. Зараз в крипті немає нічого, бо всі поховання (а їх всього було 14-ть) австрійці наказали винести.


Центральна сцена середнього ярусу вівтаря – молитва І. Христа в Гетсиманському Саду до свого Отця. В ній йдеться про те, що «нехай чаша долі омине мене». Зліва у середньому ярусі вівтарної частини – сцена таємної вечері: на першому плані Іуда з калиткою грошей, під його кріслом диявол, котрий його спокусив. Апостоли за столом вбрані так, як люди 1600-х рр. З другої сторони, тобто, справа – сцена омивання ніг, сцена покори. Над нею – сцена покладення до гробу.


Середня секція вівтаря відділена від верхньої карнизом. Його підтримують своїми головами чотири євангелісти - Лука, Марко, Іван та Матвій. Верхня секція містить дещо менші за розмірами композиції, серед яких «Молитва І. Христа до Агнця Божого». Доповненням до неї є скульптури Справедливості, Милосердя, Терпіння і Віри у вигляді жінок.


У верхній частині вівтаря – архангел Михаїл, під ним сцена страшного суду.


По правій стороні каплиці – дві епітафії. Перша – зятеві, друга – Боїмам. В останньому випадку з алебастру виконана сцена оплакування: Матір Божа оплакує смерть І. Христа, тримаючи його тіло на своїх руках. На картуші з епітафією представникам видатної львівської патриціанської сім’ї справа бачимо скульптурку Георга (Юрія), зліва – його дружину Ядвігу, нижче – фігурки інших членів родини. Напис на картуші перекладається з латині так: «Це каплиця Георга Боїма з Паннонії. Він був єретиком, перейшов на католицтво. Громадянин і консул. Вельми заслуженому місту за свої заощадження збудував на честь І. Христа живим для молитви, мертвим для поховання, для себе і своєї родини. Помер на 81 р. життя 22 вересня 1617 р.». Епітафії належать різцю Яна Пфістера.


Побувати всередині відомої каплиці та почути, що означають сцени, зображені у вигляді барельєфів на стінах, Ви зможете, побувавши на екскурсія по Львову 7 чудес.

 

Латинський катедральний собор у Львові


Це найбільший римо-католицький храм України. Вважається чи не єдиною готичною пам’яткою архітектури стародавнього Львова, хоча в його будівлі присутні всі архітектурні стилі міста. Історики досі ведуть дискусії щодо точної дати будівництва римо-католицького собору, але більшість сходяться на тому, що він був побудований у другій половині XIV - XV століттях. Протягом свого існування ця святиня віруючих західного обряду була реконструйована та перебудована декілька разів. Вежа собору римо-католиків у Львові є однією з найвищих споруд центральної частини міста (58 м). За легендою, сам король Казимир заклав перші камені його фундаменту ще на початку XIV століття. До сьогодні збереглось 8 добудованих каплиць, розташованих навколо храму.

Коментарі, відгуки, запитання