Екскурсія в Шляхетське Казино (Дім Учених)

Фотографії зроблені екскурсоводами під час реальних турів.

Екскурсія в Дім Учених (Казино) є надзвичайно цікавою для туристів, бо дає змогу побачити найвишуканіші інтер’єри Львова та почути цікаві розповіді. Власники кінних заводів Галичини хотіли збудувати клуб, де могли б збиратися. Галичина за часів Австрії славилась кіньми. Цілі родини займалися розведенням коней. На жаль, ця традиція закінчилась у І-шу світову війну: кращих коней забрали, гірших — з’їли... Але в кінці XIX ст. власники кінних заводів були настільки багатими, що могли дозволити собі збудувати шикарне казино. Слід сказати, що відвідувати казино могли не тільки представники цієї професії і не тільки люди високого рівня, але обов’язково по рекомендації!
Будувало Шляхетське (Дворянське, графське, міське, Герхарда) казино архітектурне бюро Фельнера і Гельмера з Відня. Воно збудувало 40 театрів, зокрема в Чернівцях і Одесі. У Львові, окрім щойнозгаданого казино, вони ще звели готель “Жорж”. В ті часи навіть існувала приказка: “Де закінчуються об’єкти фірми Фельнера і Гельмера, там закінчується Європа”.
Екстер’єри та інтер’єри Шляхетського, або Національного Казино є настільки вражаючими, що всі гіди Львова одностайно вважають їх найкращими серед палаців, або палацового типу будівель. Атланти на фасаді виготовлені із заліза та помальовані білою фарбою. Це справляє враження, ніби вони витесані з каменю. Всередині у вестибюлі - декорація з дерева (боазерія). Над дверними проходами - малюнки з полотна. Один із малюнків — уособлює мистецтво, інший — ремесла. На одному з них зображено хлопчика, який є копією австро-угорського імператора Франца Йосипа I в дитинстві. Камін на другому поверсі — з алебастру. Цей матеріал є м’якшим за мармур та чутливим до атмосферних впливів. Він використовувався в часи ренесансу, потім відійшов у небуття. Однак, в ХІХ ст. графи Чарторийські відновили традицію роботи з алебастру. Для цього привезли з Італії майстрів до свого палацу в Журавно. Зверху над каміном - погруддя Данте Аліг’єрі.
Зі сторони вулиці - шикарні зали, як на першому, так і на другому поверхах. На стінах є кілька венеційських дзеркал. Їхнє декоративне обрамлення вкрите позолотою. В залах час від часу розміщували величезні столи для бенкетів. Кожен зал ділиться на три великі кімнати за рахунок висувних перегородок. В залах казино навіть відбувалися спектаклі. Пристосування залів для нас залишається таємницею. Сюди також приходили з жінками. В Червоній кімнаті є мармуровий умивальник, в якому охолоджували шампанське. Також, в залах присутня стюкова декорація.
На другому поверсі в кімнаті біля балкону засідали затяті картярі. Причому грали на гроші, ставки бували просто велетенські! Коли граф Роман Потоцький виграв за одну ніч 20 тис. золотих ринських, то вмішався цісар і обмежив ставки для карткових ігор. Крім цієї, наші гіди розповідають ще й інші цікаві історії під час екскурсії в Казино.
Казино стало називатися Шляхетським з 1918 по 1939 р. У війну німці зробили офіс по відправці молоді на сільсько-господарські роботи в Німеччину.
За незалежної України відбулася повна реставрація. Накопичилося багато проблем, які необхідно було вирішувати: вицвіли тканини на стінах, сходи просіли на 28 см тощо. Під час ремонту у стіні знайшли капсулу зі зразками тканин, які висіли на стінах в залах, і списком кольорів. Чиясь добра душа зберегла їх для нащадків. Цим, звичайно, скористалися під час реставрації і змогли відновити тканинні шпалери в тих кольорах і візерунках, які були вкінці XIX ст. Під час реставрації заливали рідке скло у фундамент, щоби зробити його стійкішим до дії вологи.
Система опалення в казино цікава тим, що у підвалах збудували пічки, а у стелі – отвори, через які тепле повітря потрапляло всередину. Оскільки отвори були прикриті декоративною металевою сіткою, то на них мало хто звертав увагу.
На площадці між прольотами сходів є велике дзеркало, що складається з багатьох менших дзеркалець. За ним була бібліотека, вхід до якої знаходиться вище над сходами. В бібліотеці можна було перечитати не тільки твори класиків, але й переглянути підшивки газет та дізнатися новини.
Кухня знаходилася наверху. Щоби не було чути запаху — облаштували досконалу вентиляцію. Тепер кухня не працює, їжу для весіль та інших забав привозять.
Головний вхід у будинок має також в’їзд для фіакрів. Під час екскурсії в Казино обов’язково заходимо у внутрішній дворик, де є міні-сад та будинок, який використовувався як стайня для коней та гараж для карет.
Цікавий факт про творіння Фельнера та Гельмера: немає жодних описів цього будинку ніде, в жодній бібліотеці! Немає навіть спогадів про цей будинок!