Музей під відкритим небом, Личаківський некрополь, по праву вважають однією із найзагадковіших та наймістичніших атракцій Львова.
Чорний, невеликий мармуровий постамент, на який спирається похилена жіноча постать – скорботна Мадонна, як символ пройнятої горем матері. Надгробок увічнює поховання борця за український університет та студентського діяча Адама Коцка. У середині XX ст. фігура, вагою майже в 100 кг, загадковим чином зникла з могили та появилася на Першому Лісовому кладовищі в Ризі. Радянська влада відмовилась розслідувати цей злочин. Через 35 років відсутності бронзова статуя нарешті зайняла своє, визначене ще у 1912 р., місце.
Якщо Ви попередньо записувалися в туристичній агенції, щоб відвідати кладовище у Львові екскурсія обов’язково покаже атиповий, скоріше парковий, пам’ятник «сплячої красуні». На замовлення Людвига Марковского, близький родич витесав із каменю постать молодої дружини Регіни. Достеменно не відомо, чому жінка померла, тому ця таємничість породила декілька теорій. Оскільки вона була обдарованою акторкою, кажуть, померла на сцені від передозування снодійним. За іншим сценарієм, не витримала певного драматизму в подружніх стосунках, та випила отрути. Третя версія розповідає, що Регіна не змогла перенести смерть своїх двох хлопчиків і пішла з життя услід за ними. Спочивають, до речі, сини разом із матір’ю. Загадковість не покинула усипальницю і після трагічних смертей. До I світової над скульптурою дівчини був схилений кам’яний сумний ангел. Люди пов’язують його зникнення з продовженням низки родинних нещасть, котрі нависли над родиною Марковських.
За часу II світової через Личаківський меморіал проходила лінія фронту. Більшість могил та монументів вціліли, та все ж є винятки. До війни надгробок скорботного Ісуса Христа увічнював чиюсь могилу та вибухом бомби постать відкинуло на кілька десятків метрів. Досі невідомо, котру домовину оздоблювала скульптура. Зараз прикрашає вхід на кладовище, площу перед похованнями.
Чавунна Мадонна на могилі Шембеків перевернулася від розриву снаряда. У повоєнні роки вона стояла неподалік входу на цвинтар, а у 80-х повернулась на законну ділянку.
Відомого історика та популяризатора науки Івана Крип’якевича комуністична влада не залишила у спокої й після смерті. З місця поховання за кілька днів по похороні викрали скромний хрест. Мабуть, не змогли змиритись із підписом на табличці «Історик України», а не «Радянський Історик». У 80-х могилу перенесли та спорудили новий пам’ятник.
Зі сторони Погулянки на окраїні некрополя розташовано польський військовий меморіал «Орльонт» (Орлята). Тут спочиває 2859 хоробрих молодих захисників незалежності Польщі. В 1971 р. захоронення з металевими хрестами заорали радянські танки. За часів незалежної України цвинтар було відновлено. Тепер кам’яні хрести увічнюють пам’ять юнаків, хоча точно не знаємо, чи відповідають прізвища на них тим місцям, де носії були поховані.
Якщо Вас будуть цікавити розповіді про загадки надмогильних пам’ятників Личакова і не тільки, то сміливо набирайте в пошуку «Львів кладовище екскурсія» і ми з радістю Вам допоможемо!
