Коли туристи, а то й просто гості Львова замовляють екскурсійний тур Личаківським кладовищем, то, безумовно, їхню увагу привертає велика кількість гробівців, або склепів, що були тут побудовані в XIX та на початку XX століть. Своїм грізним виглядом, старими, часом затертими і незрозумілими написами вони викликають зацікавлення і часто приховують справді цікаві факти.
Коли під кінець XIX ст. закрили Городецьке кладовище у Львові, було прийнято рішення перепоховати рештки релігійних діячів Української греко-католицької церкви на Личаківський некрополь. На замовлення адміністрації собору Святого Юра було споруджено усипальницю, куди перенесли останки 23-х видатних служителів УГКЦ. У спільній могилі спочивають видатні митрополити, єпископи та крилошани. Зокрема, митрополит Антін Ангелович – вчитель Йосифа ІІ, австрійського імператора, творець історії української церкви та митрополит Спиридон Литвинович, який зумів зрівняти права віросповідання римо-католиків та греко-католиків під керівництвом Папи Римського.
Каплиця надзвичайної краси, оздоблена фантастичними химерами в неоготичному стилі, належала родині Цетнерів. Під кінець XIX ст. в одній із крипт поховали відомого директора Галицького Кредитного банку. Пан Кшижановський пішов з життя, вкоротивши собі віку. Він пішов на цей відчайдушний вчинок через те, що інспекція виявила серйозні порушення у роботі банкіра.
Старовинний спольщений український рід Дідушицьких мав серед своїх представників впливових чиновників та науковців. В каплиці, побудованій свого часу у Личаківському парку були поховані історик та автор книг Маврицій Дідушицький, а також засновник природничого та художнього музеїв у Львові, політик Володимир Дідушицький. На жаль, в ході II світової каплицю було зруйновано. На даний момент відновлення неможливе, оскільки втрачено архівні креслення.
Будь-який тур по Личаківському цвинтарю починається біля нетипового для сакральної культури пам’ятника, що прикрашає гробницю подружжя Івановичів. Поруч з погруддям глави сім’ї бачимо постаті його улюблених псів – Нерона та Плутона. Кажуть, скульптора зворушила історія цих двох вірних собак, котрі після смерті господаря лягли на могилі і відмовлялись від їжі, тому через декілька днів обидва померли від голоду та суму. Спершу скульптура викликала осуд львів’ян за несмак, але поступово думка мешканців змінилась.
Сумна доля очікувала місце спочинку українського публіциста та журналіста Володимира Масляка. Більшовики знищили могилу, посмертно визнавши письменника винним в націоналізмі.
Іван Вагилевич, один із співзасновників «Руської трійці», помер у злиднях. Спочиває на Личакові, але, за словами письменника Романа Горака, невідомо, чи могила Вагилевича з гранітною стелою на ній є справжнім місцем поховання перекладача. Можливо, надгробок діячу стоїть там символічно, оскільки ділянка розташована неподалік поховань Шашкевича та Франка.
Місце спочинку видатного медика Панчишина Мар’яна знаходиться на полі №5 Личаківського кладовища, у склепі Кривокульських. Через вбивства львівських лікарів польськими боївкарями Армії Крайової останні дні свого життя Панчишин провів у стресі і тривозі та змушений був переховуватись. Помер від тромбозу серцевих судин.
Талановита львівська художниця Ярослава Музика померла від туберкульозу. Майстриню поховали у родинній гробниці Савчинських. Згодом гробівець оздобили бронзовим барельєфом з портретом Ярослави.
Як бачите, замовивши у нас «Личаківський цвинтар тур», Ви отримаєте вичерпну інформацію про визначних особистостей, похованих у місцевих склепах.
