Під час екскурсії Львовом туристам розповідають з-поміж іншого кілька фактів про московського царя Петра 1 та його воєннальників які перебували у Львові на початку 18ст.
Нижче наводимо відповідь О. Д. Меншикова на лист львівського магістрату про стосунки мiж містом i солдатами російської армiї.
“На прохання міста Львова, подане його милості князю Меншиковy, генеральному губернаторові Інгрії і Естонії, генералові кавалерії.
До пункту 1: Його милість князь звільняє підміські cела від зимових постоїв війська та постачання хлібом і харчами солдат, які вимагали б цього, проходячи через ці села.
До пункту 2: щоб обіцянка його милості князя мала бажані наслідки, його милість князь обіцяє поставити в місті і селах стільки солдат скільки забажає місто.
До пункту 3: полковникові Михайлові Остаповичу Зубіну його милість князь уже дав розпорядження нічого не вимагати від міста і підміських сіл і сьогодні же звідти відступити.
До пункту 4: наші подорожні люди, що проїжджають через Львів, повинні жити за свої гроші, за чим поставлені солдати мають пильно наглядати.
До пункту 5: його милість князь не пише до його милості пана коменданта Львова з тієї причини, що наші люди не будуть підлягати його милості, але відрядженому в місто офіцерові буде даний наказ охороняти від усяких обтяжень як місто, так і все, що до міста належить, а свавільних і порушників відсилати на суд його милості.
Крім того, його милість князь вимагає, щоб у місті відбувалися звичайні торги i щоб наші люди могли там купувати. А коли у наших солдатів немає талерів і тимфів, то його милість князь наполегливо вимагає, щоб ніхто не зважився нехтувати копійками, не брати їх або не продавати за них товару, коли хтось не матиме талерів, щоб ці побажання його милості князя усім були відомі, магістрат міста Львова повинен оголосити їх, згідно з звичаєм, трубою.
Дано у Жовкві, 15 листопада 1706 року.
Олександр Меншиков”
