Львівські золотарі в XIV-XVIII ст.

Львівські золотарі, відомості про яких є вже з ХIV століття, входили спочатку до складу об’єднаного цеху конвісарів, живописців та золотарів. На час заснування в 1595 році спеціального золотарського цеху у Львові було тридцять майстрів-ювеліpів. У львівських архівних матеріалах згадується близько двохсот імен золотарів, що працювали тут у XIV-XVIII століттях. Звичайно, в це число увійшла лише частина львівських майстрів, оскільки їхні імена потрапляли до документів випадково, у зв’язку з судовими, майновими або спадщиновими справами. Взагалі, якщо колись Ви вирішите прибути у Львів туристичний маршрут проходить повз будівлі та вежі, які колись використовувалися цехом золотарів для роботи та оборони.
Найбільше відомостей збереглося про цехове золотарство XVI-XVII столiть у Львові. Вироби золотарів того часу були дуже розмаїтими: тут виробляли посуд, предмети церковного та костьольного призначення, зброю та ювелірні прикраси. В золотарстві застосовували найрізноманітніші техніки, зокрема емалювання, різьблення та шліфування, інкрустацію золотом та сріблом, оздоблення коштовним камінням. Знали й техніку філіграні та різноманітного карбування. Золотарські вироби були не тільки предметами побутового вжитку, їх у величезній кількості нагромаджували як матеріальні цінності, про що свідчать описи майна магнатів та заможних городян.
Після смерті львівської міщанки Острогорської в 1640 році залишилось 12 великих ланцюгів, різні хрести, 36 перстнів, близько 10 оправлених у срібло книжок, багато срібних виробів, серед яких були казани й чарки, конви й кварти.
Про різноманітність столового посуду, який виготовляли львівські золотарі, свідчить збережений в архівних документах перелік предметів сервізу, що його зробив львівський майстер Ротендорф у 1582 році для молдовського господаря. Сервіз цей складався з полумисків, тарілок, ложок, ножів, виделок, свічників, щипців, посудин для ароматичного коріння та фляжок.
Багато туристичних компаній включають відвідування музеїв, де збереглися вироби місцевих золотарів середньовіччя у свою подорож у Львів.
Із столового начиння особливо поширеними були срібні ложки з «текстом». Ложки мали завершений литою шишечкою або фігуркою тонкий гранчастий держак, на якому гравірували девізи, афоризми, моральні сентенції або прислів’я. На місці з’єднання держака з черпаком ложки розміщували маскарон або зображення тварини чи людської постаті у виразно ренесансних формах, що вказують на час виникнення подібних виробів.
Ложки виготовляли цілими серіями. Так, у 1572 році після смерті одного львівського мішанина залишилось 12 срібних ложок з фігурками апостолів і міщанським «гмерком». Львівський патрицій Домагалич мав кілька дюжин ложок, з яких одна була золоченою, друга – з рельєфними гербами, третя – гравірована.
Побачити і оцінити вироби львівських золотарів можна, замовивши екскурсія Королівський Львів.

Залишити заявку