Запрошуємо:
- отримати яскраві враження від екскурсії цікавими місцями Львова, що найбільше сяють уночі;
- дізнатися багато чого цікавого про ті чи інші об’єкти, події і людей, що з ними пов’язані;
- зробити чудові фото на пам’ять!
Запрошуємо:
До цього костелу в денний час не завжди доходять туристичні групи. Але увечері всі екскурсії Львовом включають відвідування цієї святині і ви нижче дізнаєтеся чому.
Греко-католицька церква Св.Андрія (колишній римо-католицький костел ордену Бернардинців, поч.XVII ст.) належить до тих об’єктів, котрі, в результаті вдало підібраного підсвічування, стають привабливішими у вечірній та нічний час більше, аніж удень. Це пов’язано з кількома факторами. По-перше, костел збудований з тесаного каменю-піщанику, який через високу пористість, має здатність вбирати пилюку, сажу та бруд і чорніти з часом. Зараз передній фасад костелу сірого кольору, а через це скульптури в нішах, самі ніші, емблеми, пілястри, фризи і метопи не виглядають ефектно, бо зроблені з того ж матеріалу, що і стіни. По-друге, особливість стилю ман’єризм, згідно з яким побудовано костел, в тому, що фасад немає сильно виступаючих карнизів, виступів, колон. А це, разом із сірим фоном стін, створює доволі скромний вигляд фасаду, хоча скульптур, барельєфів та інших елементів екстер’єру більш, ніж достатньо. Увечері ж усе змінюється. Стіни підсвічуються потужними потоками звичайного світла, що надає їм голубуватого відтінку. Ніші ж, на противагу, освітлюють лампи жовтого кольору, що підкреслює об’ємність всієї архітектурної композиції, красу і велич скульптур Ісуса Христа, Матері Божої, святих Петра та Андрія, а також три ярусність храму. Гід розповість Вам про таємничі сторінки історії костелу та монастиря, легенди і шокуючі реальні факти. В темну пору доби екскурсія довкола костелу та монастирським садом, оточеним похмурими будівлями та мурами, запам’ятається Вам надовго.
Оперний театр уночі підсвічується найкраще з усіх історико-архітектурних об’єктів Львова. Просто неможливо описати все багатство освітлення цієї пам’ятки. Це треба просто бачити! А наш екскурсовод, тим часом, ненав’язливо розповість Вам про скульптурні композиції, архітектурні стилі та інші особливості екстер’єру, які так чудово можна оглянути при яскравому, нехай і штучному освітленні!
Південна і західна сторона площі просто-таки залита сяйвом підсвітки, вуличних ліхтарів, з довколишніх вітрин та вікон будинків. Додаткового відблиску надають навіть металеві декоративні елементи лавок і… знаменита львівська бруківка! Вона настілька гладенька, що вважається найслизькішим дорожнім покриттям з усіх, які є у Львові. Саме тому фотографії з нічного Львова є неймовірними за своєю красою!
Раніше, та й зараз в.Галицька притягує музикантів, а через це і натовпи туристів. Тут можна не тільки оглянути чудові готичні риси собору Успіння пресвятої Діви Марії та ренесансну каплицю Боїмів у сяйві нічного центру Львова, але й духовно відпочити…
Храм, що є одним з найгарніших у Львові, частково і через те, що збудований у стилі бароко. Кожного вечора включається світло голубого кольору, яке, одначе, не заливає повністю будівлю, а освітлює її смугами. Це залишає ділянки стіни затемненими, що створює ефект таємничості.
Монумент засновнику міста Львова, королю Данилу Галицькому з мечем на коні освітлюється з усіх сторін дуже яскравим світлом. Тому, створюється враження, що вершник на коні якщо не зараз, то точно сьогодні вирушить у похід.
Про цю історичну постать розповідають на багатьох екскурсіях Львовом. Друкар Іван Федорович був родом із Західної Білорусі, тому він аж ніяк не міг мати прізвища «Федоров». Але оскільки він першим почав працювати над книгодрукуванням у Москві (але не завершив), а у Львові все ж таки надрукував книги, які вважаються найдавнішими друкованими виданнями в Україні та Московії, то в радянський час його стали називати «першодрукарем України та Росії», а прізвище змінили на російський лад: Федорович став «Федоровим». Збереглись документи, що він вчився у Кракові. У Москві покровителем та спонсором Федоровича був цар Іван Грозний. Коли він помирає, друкар втікає до Львова, бо отримує постійні погрози своєму життю та здоров’ю. В 1574 р. у нашому місті закінчує працю над “Апостолом” - найстарішою книгою, що збереглась в Україні. Надрукував близько 1000 примірників, а збереглося лишень близько дев’яносто.
“Буквар” – ще одна книга Федоровича. Коли точно видана – невідомо. Існує в одиничному екземплярі. Його знайшли випадково у бібліотеці Гарвардського університету. Як він туди попав - невідомо.
У 1575-82 рр. Федорович працює в Острозі. Відтак знову повертається до Львова, але справи йдуть погано. Друкарню закладають євреям. Помирає у 1583 р. На плиті напис – «Іоан Федорович, друкар-москвитин, котрий своїм друкованієм друкованіє занедбаноє обновил, друкар книг пред тем невіданних». Плита в 1689 р. безслідно зникла. Кажуть, зробили каплицю, що закрила плиту.
Під час екскурсії нічним (вечірнім) Львовом Вам розкажуть про карколомне життя І. Федорова та багато таємниць, пов’язаних з його перебуванням у нашому місті.
За княжих часів на місці монастиря францисканців на вулиці Театральній стояла церква. За часів Владислава Опольського її віддали францисканцям. Вони зробили її костелом. Він був дуже скромний, типовий для ордену францисканців. Стояв при західному мурі. Люди проходили повз фортечну стіну, щоб зайти до костелу через головний вхід, оскільки вівтар мав бути обернений на схід. До речі, після Тридентського собору правило обернення вівтаря на схід відмінили.
Після Йосифінської касації в будівлі костелу зробили театр Булли, а в монастирі — редутські зали, де проводили бали. Траплялося, що там танцювало до трьох тисяч людей одночасно. Одного разу підлога не витримала і провалилась на крипти, де були поховання монахів та львів’ян.
Якому ще місту пощастило мати два замки: Високий і Низький? У свій час в покоях нижче розташованого замку була королівська резиденція. Під час екскурсії «Вечірній Львів та його таємниці» Ви дізнаєтеся, чому польські королі не любили зупинятися саме у Низькому замку.
Старовинна будівля в стилі бароко раніше служила місту для зберігання зброї, сьогодні це - архів. Міський арсенал отримав таку назву через великий вклад короля в його будівництво.
Це головний римо-католицький храм України. Готика і ренесанс, бароко і класицизм – практично усі львівські архітектурні стилі злилися в одній споруді. Вона бачила майже всю історію міста Лева. На екскурсії старим містом ви дізнаєтеся, які польські королі молилися в цій катедрі та яку ікону проголосили «королевою Польщі».
Там, де зараз пам’ятник М. Грушевському, до II-ої Світової війни стояв монумент польському комедіографу Олександру Фредру. Він жив неподалік в будівлі на вулиці, котра зараз носить його прізвище. Дочка О. Фредра вийшла заміж за графа Шептицького і народила сина Андрея (його справжнє ім’я - Роман), майбутнього митрополита УГКЦ. Після війни пам’ятник видатному польському комедіографу забрали до Вроцлава.
Біля цього музею проходять чимало екскурсій Львовом, але мало хто з туристів знаю, що криється в його стінах. Нікого не залишають байдужими чудові інтер’єри залів, оформлені у стилі пізнього класицизму. Щире захоплення у відвідувачів викликають портрети коронованих осіб, старовинні корпусні меблі, жіночий секретер, рідкісні музичні інструменти, на яких грали для королів, загадкові крісла та унікальні годинники.