Один із найпопулярніших серед учасників екскурсії Личаковом пам’ятників є скульптурна композиція Володимиру Івасюку – видатному композитору, співаку, автору понад ста прекрасних пісень. Скульптура у вигляді молодого, сповненого надій хлопця, який спирається на рояль і задумливо дивиться кудись у далечінь.
24 квітня 1979 році Володимиру Івасюкові хтось подзвонив, і той, вийшовши на вулицю, безслідно пропав. Довго шукали творця знайомих усім шлягерів «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» тощо. Лишень майже через місяць його віднайшли повішеним у лісі біля селища Брюховичі. Тогочасне радянське «слідство» висувало версію, що Івасюк скоїв самогубство. Однак, суспільство в це не повірило. Поет був в розквіті сил, налаштований на підкорення нових творчих вершин. Він постійно виступав на телебаченні, в публічних місцях, був комунікабельним та веселим та марив коханням до солістки Львівської Опери Тетяни Жукової. Тим не менше, в останні роки свого життя він отримував численні підозрілі дзвінки з погрозами. Швидше за все, дзвонили представники КДБ, оскільки Володя відмовлявся з ними співпрацювати. Кожного разу, коли він приїжджав до батьків, то замикався з батьком в окремій кімнаті і вони довго про щось говорили.
Коли знайшли труп композитора та зняли з гілки, то вона «вистрілила» вгору на таку висоту, що стало зрозумілим: людина фізично не змогла би до неї дотягнутися. Батьки, яких запросили на огляд тіла, заледве змогли його впізнати – все тіло було в синяках, подряпинах, а пальці переломані! Зрозуміло, що він перед смертю зазнав тортур.
Вже за часів незалежної України цю справу знову поновили. З’явилась інформація, що зі співаком розправились співробітники КДБ. На жаль, ніяких прізвищ так і не було названо. Можливо, це пов’язано з тим, що документи по конкретних виконавцях КДБ при розвалі Союзу вивезло в москву.
Де похований Володимир Івасюк?
Поет похований на полі №22 Личаківського кладовища біля головної туристичної алеї.
Як знайти могилу Володимира Івасюка?
Потрібно пройти через центральну площу відразу за головним входом і перейти на центральну туристичну алею. Вона стартує з правого боку протилежної від входу сторони площі. Йдете розміреним кроком хвилин 5-7, поки на дійдете до перехрестя доріжок. Центральна продовжується прямо, а нам потрібна ліва стежка, яка відходить під гострим кутом від неї. На куті цього з’єднання шляхів знаходиться могила Франтішека Смольки, а за нею, власне, розшукуване нами поховання.
Щоб дізнатися більше про людей, похованих на Личаківському цвинтарі, рекомендуємо замовляти збірні, або індивідуальні екскурсії Львовом.