Львів часто називають парком архітектурних і скульптурних шедеврів під відкритим небом. Але є особливе кладовище-музей у Львові, яке варто відвідати всім. На Личаківському некрополі поховано багато знаменитостей, загиблих несподіваною смертю, в яку довго не могли повірити сучасники.
Серед старих могил привертає увагу сучасний пам’ятник на похованні чотирьох студентів політехніки. Молоді хлопці розбилися на смерть в автомобільній аварії. Роботою львівського скульптора Валентина Подольського вшанували пам’ять студентів. На гранітній скелі, розколотій блискавкою, симетрично розміщені бронзові портрети юнаків…
Під час Першої світової війни Дмитро Вітовський командував сотнею, а далі куренем УСС. У 1918 р очолив Листопадове повстання, потім став на чолі Збройних сил ЗУНР. Загинув трагічно в авіакатастрофі на території Сілезії. Повертався з Паризької мирної конференції, де перебував у складі делегації ЗУНР. У 2002 р на цвинтар-музей Львів була привезена урна з прахом діяча. Її помістили в крипту Пантеону Слави воїнів УГА.
У гробниці роду Горголевських спочиває видатний представник цієї сім’ї, архітектор європейського рівня – Зигмунд Горголевський. Помер від паралічу аорти. Ця раптова смерть викликала міську легенду, ніби він наклав на себе руки за три роки після закінчення будівництва Львівської Опери, яку він проектував і керував будівельними роботами від початку і до завершення інтер’єрів. Кажуть, не витримав психологічного тиску, оскільки будівлі театру, зведеній на природному болотистому березі річки Полтви, пророкували недовге існування.
22 червня 1941, коли нацистська Німеччина вторглася в межі СРСР, обірвалося життя ще двох відомих в той час чоловіків. Степан Тудор і Олександр Гаврилюк – помітні фігури комуністичного руху Західної України і письменники-радянофіли. У зловісний день початку війни обидва, разом з дружинами і групою галицьких письменників, були вбиті внаслідок випадкового потрапляння німецької авіабомби. Олександр в 1941 р. працював над своїм першим і єдиним великим романом, рукописи якого безслідно зникли після вибуху.
Януш Богдан з юних років цікавився наукою, археологією, а заробляв пером. Працював в музеях, досліджував стародавні будівлі і реставрував пам’ятники. Незважаючи на таку насичену діяльність, мав невирішені проблеми, що не давали йому спокою. Художник пішов з життя, застрелившись під вагою тупикових, на його думку, ситуацій, у віці 32 років.
Жертва Сталінського терору Антон Крушельницький теж знайшов спокій на території Личакова. Через його радикальні українські погляди радянська влада засудила письменника до 10-ти років заслання, а згодом змінила вирок. У 1937 р. Крушельницького розстріляли, як одного з керівників УНР. Із секретних записок НКВС відомо, що серед особистих речей А. Крушельницького було знайдено рукопис його роману «Батьківщина». Співробітники каральних органів СРСР її негайно спалили.
Якщо Вас цікавить Личаківський цвинтар екскурсія, то звертайтеся до нас без вагань!
