Художня обробка військових та побутових виробів в Україні стосувалася холодної зброї, прикрас для кінської упряжі, сідел, щитів, сагайдаків тощо. На сьогоднішній день вчені, на жаль, недостатньо обізнані з виробництвом давньої зброї. Тому це не дає можливості датувати дорогоцінні оправи шабель української роботи. Відомості про художне оздоблення зброї збереглися лише у Львові, де наприкінці XVII століття розвинулося виробництво прикрас для кінської упряжі, сідел, щитів та сагайдаків. Воно було зосереджене головним чином у руках ремісників-вірменів, серед яких особливо прославилися Бедрос Мардерисович та Бедрос Захар’ясевич. Львівські ювеліри з вірменської колонії Арутюн і Нарсес виконували коштовні речі королівських та гетьманських замовлень. Постійні зв’язки вірмен із східними країнами з одного боку, а з другого – мода на східні вироби, що поширилася в Україні у XVII столітті, обумовлювали широке застосування львівськими ювелірами-вірменами орієнтальної орнаментики, своєрідно поєднаної з місцевими візерунками. Познайомитися із життям місцевої вірменської громади в середні віки ви можете на екскурсії Львів.
Окремою галуззю художньої обробки металу було оздоблення годинників. 3 1637 року у Львові існував годинникарський цех. Годинники XVII-XVIII століть – настінні, настільні та кишенькові – виконані переважно львівськими майстрами.
Оригінально оформлені настільні годинники у вигляді невеликої квадратної або шестикутної скриньки з циферблатом на накривці. Нeрідко циферблат прикривали ажурним ковпачком. Ніжки, наріжники, ковпачок і навіть деталі механізму старанно оздоблювали гравіруванням та ажурним випилюванням. У настінних годинниках карбуванням звичайно прикрашали циферблатну дошку; кишенькові мали різні оздоби на футлярах та механізмах. 3 відомих майстрів-годинникарів заслуговують на увагу члени родин Соколовських і Камінських. Добрим майстром був також Павло Добростанський, що працював на початку XVII століття у Підгірцях на Львівщині. Величезна колекція годинників знаходиться на експозиції у музеї етнографії та художнього промислу, розповідь про яку почуєте при замовленні ексклюзивна екскурсія по Львову.
Значний інтерес має художньо оздоблений посуд з мідної бляхи, за своїми формами близький до народного гончарного: дзбанки, кухлі, шафлики, кварти, банки, горщики. На них, крім розмаїтої орнаментики, зустрічаємо зображення тварин, побутових сцен. Своєрідні й настінні рефлектори – багато орнаментовані бляхи з вигнутим диском у центрі, що відбивав світло свічок.
У XVII—ХVIII століттях розвивалося далі мистецтво художнього оздоблення ковальських виробів. Залізні куті двері з багатою орнаментикою в соборах, дзвони, хрести на банях церков, віконні грати, емблеми та інші пам’ятки свідчать про високий рівень цього виду ремесла.
Зразки таких виробів є в музеях Львова (наприклад, «Золотий лев з ключем» – емблема цеху слюсарів).
