Говерла – найвища гора українських Карпат та нашої держави висотою 2061 метр. Походження назви вершини має декілька теорій. Згідно однієї, її виводять із угорського слова hóvár, що означає сніговий замок. Проте на горі ніколи не було ніякого замку, та й найменування вважається більше схожим на модифікацію української назви. Тож більшість українських мовознавців сходяться на думці, що назва пішла від румунського слова howarla у значенні важкопрохідного підняття.
Здійснити підйом на найвищу вершину нашої країни можна, замовивши похід на Говерлу за 1 день зі Львова.
Якщо ж маєте у своєму розпорядженні вихідні, то тоді пропонуємо тур на Говерлу на 2 дні.
З якого боку не глянути на гору, відразу стає помітною її конусоподібна форма. Жодна інша вершина в українських Карпатах немає такої правильної конусоподібної форми!
На фото: Говерла та її відріг Говерляна.
Схили вершини складаються з пісковика і конгломерату, можна також помітити скупчення плейстоценового заледеніння, подекуди кам’яні осипи.
На одному зі схилів розміщений водоспад Прут, 80 метрів у висоту. Говерла знаходиться зовсім близько до Румунії, розміщена поміж Закарпатською та Івано-Франківською областями, між Рахівським та Надвірнянським районами відповідно.
Легенди про Говерлу
Для пояснення походження Говерли та її назви люди здавна звертались до легенд. Зокрема, за переказами колись жила дівчина Говерла та хлопець Прут. Вони були безмежно закохані одне в одного, але батькові дівчини це не сподобалось. Він вирішив заховати доньку від хлопця та перетворив її на гору. Прут прагнув розвіяти чари. Місцевий чаклун сказав, що той повинен піднятись на вершину Говерли до світанку і тоді дівчина повернеться до свого колишнього вигляду. Але йому це не вдалось, з горя він сів та заплакав. Відтоді Прут досі лиє сльози на схилі гори.
Верхів’я Пруту
Інша легенда сягає доби угорського правління. Багатий вельможа Янош Нодь дізнався, що на гору досі ще ніхто не підіймався. Барон був знаний тим, що об’їздив пів-світу, тож він захотів стати першим, хто подолає цю вершину та назвати її на свою честь відповідно. Вельможа зібрав цілу групу міцних чоловіків із челяді, сильних коней, достатньо їжі та вирушив у дорогу. На той час ще не було жодних прокладених маршрутів, тож група чоловіків рухалась наосліп, протоптуючи свій шлях. Як результат, ранили ноги об каміння, чагарники, не могли пройти крізь потоки рік, тож постійно мусили шукати кращої дороги. Через два місяці група дісталась до маленького карпатського селища. Вони були вражені, оскільки ніхто не знав, що тут живуть люди, а були це українські гуцули. Барон вирішив зупинитись поруч, відпочити та набратись сил. Через два дні знову вирушили підкоряти вершину, але шлях був небезпечним та нелегким, парило сонце, розріджене повітря давалось взнаки, запасів води вже не вистарчало. Один хлопець врешті вирішив не продовжувати підйом, за що розлючений вельможа застрелив його на місці і група продовжила шлях. Нарешті ввечері чоловіки дістались до цілі, а барон, прагнучи першим ступити на вершину, помчав уперед. Аж раптом небо вкрили хмари, подув сильний вітер, почалась сніжна буря. Чоловіки втікали вниз, вже незважаючи на погрози пана. Лише трьом вдалось врятуватись, а Янош Нодь, діставшись до вершини, назавжди там і залишився під лавиною снігу. Повертаючись до табору, урятовані кричали слово “ховирло”, що означає снігопад. Згодом так і стали називати гору.
До речі, про ці та інші легенди ви почуєте від нашого гіда-провідника під час поїздки на Говерлу зі Львова.
Екосистеми та клімат Говерли
Екологічні системи Говерли відповідають особливостям відповідного кліматичного поясу. Екосистема найнижчого кліматичного поясу формується помірно континентальним кліматом, із середньою температурою влітку 24-28°С, узимку середня температура біля підніжжя Говерли мінус 10-15°С. Піднімаючись вище, туристи потрапляють у наступну кліматичну зону, переважно холодну, середньорічна температура є нижчою на 3-5 °С. Найвищий пояс – зона холодних високогірних альпійських лук. Її часто називають гірською тундрою, температура влітку тут не сягає вище 18°С. Чим вище піднімаються туристи, тим більш непередбачуваними стають погодні умови. Кліматичні умови вище за дві тисячі метрів суворі і дуже непостійні. Щойно наче яскраво світило сонечко, як раптом дує шквальний вітер, появляються густі хмари, дощ, а то й гроза.
Говерла та Брецкул в хмарах
Рослинний світ Говерлянського масиву
Рослинний світ гори складає три висотні пояси: лісовий, субальпійський та альпійський. Тут росте близько 700 видів рослин, 43 з яких занесені до Червоної книги України. Біля підніжжя ростуть змішані буково-ялицево-смерекові ліси, але вище переважають саме смеречини. Поруч зустрічаються різні види папороті: австрійська, розпростерта, жіноча. Чим густішим стає ліс, тим, відповідно, більше розростаються папороті. Чим ближче турист підіймається до вершини, тим нижчими стають смереки. Якщо у долинах вони сягають 40 метрів у висоту, то тут всього 15-20. Де-не-де виглядають жовто-гарячі сугайчики, зілля фукса, сині волошки, фіолетові квіти ціцебріти альпійської.
Лісиста зона обривається доволі різко, переходячи у наступний субальпійський на висоті 1500 метрів над рівнем моря. Тут розростається гірська сосна, ялівець звичайний та вільха зелена. Рекомендуємо не відходити зі стежки, адже у цих густих чагарниках можна легко заблукати. Субальпійська зона є своєрідною сумішшю лісової та альпійської рослинності, завершується вона на висоті 1700-1900 метрів.
Субальпійський пояс Говерляни
Далі турист ступає на альпійські луки. Характерною є відсутність лісів, навіть чагарників, ґрунт покритий в нижній частині лук густою, а у верхній -рідкою трав’янистою рослинністю. Тут квітне блакитний тирлич безстебловий, білосніжна сон-трава, сольденела угорська, шафрани Гейфеля. Але найцікавішою знахідкою буде знайома кожному українцеві червона рута. Легендарне чар-зілля дійсно існує, щоправда науковці іноді сперечаються, яка ж саме квітка до нього належить. Побачити легендарну рослину вдасться на схилах гори до середини червня, коли яскраво червоні пелюстки квітки вкривають усю полонину. Наш емоційний екскурсовод і, за сумісництвом, провідник, розповість вам багато цікавого про Говерлянські ліси, Чорногірські полонини та легенди про Червону руту й гірський едельвейс під час подорожі на Говерлу!
Альпійські луки на Говерлі
Тваринний світ
Здавалося б на гірських хребтах тваринам складно знайти притулок, але тут можна зустріти безліч тварин, деяких навіть занесено до Червоної книги. У лісових хащах мішаних лісів Говерлянського масиву бродять лисиці, рисі, олені, козулі, вовки, та, навіть, трапляється бурий ведмідь. Тож не радимо відходити далеко від групи та перевіряти, що там порухалось у кущах. У лісовій зоні зустрічається чимало птаства, зокрема, найбільше дятлів, синиць, повзиків, сов, часом, навіть, чути зозуль. Зона ялівцю видається «німою», оскільки горобцеподібні зустрічаються тут зрідка. Натомість, в небесній блакиті кружляють канюки, підорлики та орли. Із плазунів та земноводних поширеними вважаються вужі, гадюки, мідянки, плямиста саламандра, альпійський тритон. В альпійських луках під час гніздового сезону часто можна зустріти гірського щеврика, дуже рідко – тинівку альпійську. Остання занесена до Червоної книги України, оскільки її чисельність в Українських Карпатах становить менше 200 пар!
Самка гірського щеврика намагається відвернути увагу від виводка
Вершина гори
Верхівка Говерли представляє собою великий плоский оглядовий майданчик. За сприятливих погодних умов звідси можна побачити чудову панораму карпатських гір, зокрема окремо стоячий Петрос, Карпатські Ґорґани, а то й Мармарощину, котра знаходиться в Румунії.
Вигляд з вершини Говерли на закарпатську та румунську сторони
На маківці гори встановлено хрест та стелу з державними символами України. Тут також закріплені прапори інших країн. А з нагоди п’ятої річниці незалежності створено пам’ятну плиту, в якій поміщено капсули із землею з усіх областей України. На вершині зазвичай місцеві торгують гарячими напоями та легкими перекусами, які самотужки щоранку тягнуть на гору.
Вершина Говерли влітку
Велика кількість туристів спричиняє суттєву засміченість привершинної ділянки, знищеність рослинності, гектари витоптаних лугів. Науковці стверджують, що на горі не повинно бути більше 200 осіб на добу, аби екологічно не перевантажувати вершину, але звичайно кількість туристів значно перевищує ці цифри. Природа зачаровує своєю красою, але щоб вона не зачахла потрібно ставитись до неї з любов’ю та повагою, в жодному разі не смітити, не топтати унікальні рослини, не руйнувати дім тваринок.
Вершина Говерли та прилеглі схили знаходяться під неймовірним антропогенним пресом
Особливості підйому на найвищу вершину України
Навіть підйом на Говерлу з професійним інструктором лише на перший погляд може здатися легким. Насправді, це доволі складний маршрут, здолати який під силу не кожному бажаючому. Якщо ви маєте захворювання серцево-судинної системи, які-небудь травми чи інші проблеми зі здоров’ям краще заздалегідь порадитись з лікарем чи буде для вас безпечною така розвага.
Варто серйозно підійти до вибору одягу та взуття. Підйоми зазвичай відбуваються в теплу літню погоду, тож вам не буде кортіти тепло одягатись. Проте потрібно розуміти, що чим вище ви піднімаєтесь, тим холодніше стає. Сніговий покрив зберігається на вершині більшу частину року, тож підйом не відбувається вже з кінця жовтня та аж до кінця травня. Деякі сміливці все ж підіймаються на гору і в не сезон, але історії відомі випадки, коли навіть для професіоналів ці спроби закінчувалися трагічно. Влітку туристам дошкуляє непередбачувана зміна погоди. Навіть у липні температура повітря може падати до дуже низьких поділок, тож рекомендується брати з собою який-небудь верхній одяг, що захистить вас від переохолодження або ж дощу. На фото внизу бачимо хлопця в шортах, але з накинутим на голову капюшоном вітрівки, оскільки здійнявся пронизливий говерлянський вітер.
Подбати варто й про зручне та міцне взуття. Обов’язково потрібно взяти з собою воду та який-небудь легкий перекус, аби відновити сили.
Туристичні маршрути на Говерлу
Зараз існує щонайменше шість туристичних маршрутів на вершину гори, а перший був відкритий ще у 1880 р. Відтоді підйом на гору став популярний не лише серед альпіністів, а й серед звичайних туристів у пошуках нових емоцій. Найбільш популярною стартовою точкою маршрутів вважається спортивна база “Заросляк”. Звідси йдуть не один, а цілих три маршрути: зелений, синій та жовтий.
Початок маршруту на Говерлу біля турбази «Заросляк»
Зелений маршрут є найпростішим та найпопулярнішим, підходить для більшості туристів, оскільки не потребує сильної фізичної підготовки. Стежка є доволі пологою. Дорога займе від 2,5 до 4 годин, протяжність 4,3 км. Саме цим шляхом у більшості випадків, особливо, коли справа стосується шкільних груп, провідники ТА Топ-тур Львів здійснюють сходження на Говерлу за 1 день. Самостійно підійматися «зеленою» стежиною не рекомендуємо, оскільки існує великий ризик заблудитися!
Зелений маршрут на Говерлу
Синій маршрут підійде тим, хто не любить довгі прогулянки, адже він є найкоротшим. Але заразом він є найскладнішим, тож потребує кращої фізичної підготовки. Тут на туристів очікує доволі стрімкий підйом, але як нагорода, тривалість дороги буде лише дві години, протяжністю 3,7 км. Якщо вся, без винятку, група складається з молодих, активних людей, то дійти на Говерлу можна цією стежиною. Якщо ви турист-одинак, або йдете на пару зі своєю дівчиною і бажаєте піднятися самостійно, то цього робити ми також не рекомендуємо, бо в зв’язку з крутизною підйому й численними незафіксованими глибами та каменюками на шляху можна легко вивихнути ногу!
Жовтий маршрут суттєво відрізняється від попередніх оскільки його довжина вдвічі більша, 7,7 км, а проходження займає переважно два дні. Проте він чудово підходить для тих туристів, що прагнуть побачити якомога більше та насолодитись довгою прогулянкою карпатськими стежинами. По дорозі на вершину вам також вдасться побачити озеро Несамовите, панораму Пожижевської та Брескула.
Жовтий маршрут на Говерлу
Дещо менш популярним є червоний план проходження на Говерлу. Він охоплює найбільшу кількість вершин Чорногори порівняно з іншими, окремо взятими шляхами. Починається він в с. Кваси, йде через Говерлу та завершується в с. Дземброні. Через турбазу «Заросляк», – місце старту походу до найвищої вершини Українських Карпат для більшості туристів, червоний шлях не йде! Червоний та жовтий маршрути мають спільну ділянку шляху від оз. Несамовитого до г. Говерла.
Червоний маршрут на Говерлу через гг. Пожижевська і Брескул
Можна здійснити підйом на Говерлу також і з Лазещини. На шляху ви зустрінете різноманітні музеї, джерела карпатської води та пастуші колиби. Похід розрахований на два-три дні, за які ви здолаєте 17,2 км. Вирушити пропонується також з Квасів. Проте цей варіант переважно обирають досвідчені туристи. Він також займе від двох до трьох днів, а протяжність становить цілих 30 км. На цій дистанції туристи підіймаються не лише на Говерлу, але й на гору Петрос, тож варто добре оцінити свої можливості, перш, ніж обирати даний маршрут. Професіонали радять поєднувати різні варіанти: йти до цілі одним шляхом, а спускатись іншим. Так ви зможете полегшити підйом, урізноманітнити свою подорож та побачити більше. Саме тому варто підійматися не самотужки, а замовляти тур на Говерлу у збірній групі! А по завершенню походу рекомендуємо придбати біля підніжжя сувенірну медаль за здійснений подвиг!
