вересень 2021 / Щотижня

Похід на Говерлу зі Львова за 1 день

Сходження вихідного дня на найвищу гору України для туристів передбачає:
• Відмінну, або середню фізичну підготовку;
• Відсутність травм колін, ожиріння та серцево-судинних захворювань;
• Відсутність споживання алкоголю у переддень підйому, чи під час подорожі до вершини.

Брати з собою (крім відповідного до сезону одягу - див. вище):
- Паспорт, або водійські права для реєстрації на КПП перед виходом на Говерлу;
- Невеликий рюкзак;
- Калорійну їжу, яка швидко не псується і не обтяжує наплічник (зазвичай, це – канапки, сухе печиво, сушений чорнослив, хлібці, або горішки, банан, на крайній випадок, одну рибну/м’ясну консерву вагою 80-130 грам);
- Гарячий чай/каву в термосі (в холодний період), або звичайну воду (1-1,5 л на особу) влітку;
- Індивідуальну аптечку з лікарствами. Не забутьте лейкопластир, бинт, перекис водню та власні ліки, якщо такі приймаєте;
- Сонцезахисні окуляри (бажано);
- Сонцезахисний крем (влітку дуже легко обгоріти, навіть, якщо сонце за хмарами);
- Рукавиці з обрізаними кінчиками напальчиків для зручного охоплення ручок палиць;
- Сідачка зі шнурками для зав’язування на поясі;
- Водонепроникний пакет для документів.

Наперед просимо вибачення, що пропонуємо для перегляду фотографії, зроблені не професійним фотографом в заздалегіть постановочних ситуаціях, а екскурсоводами під час реальних турів.

Гора Говерла


В Українських Карпатах, на кордоні Івано-Франківської та Закарпатської областей, знаходиться найвища точка в Україні та найпопулярніше місце цього краю - гора під назвою Говерла. За формою вона нагадує купол. Розташована на хребті Чорногора, сягає 2061 метрів над рівнем моря. Тільки ще п’ять вершин в Українських Карпатах, – Піп Іван Чорногірський, Петрос, Гутин Томнатик, Бребенескул та Ребра, - мають висоту, що перевищує 2000 м. Вони також є частиною хребта Чорногора, а Петрос навіть можна побачити з поверхні найвищого «куполу» нашої держави.


Назва найвищої вершини України – загадкового походження. За однією версією, раніше її називали "Говирла", але коли пік наносили на австрійські карти, то зробили помилку у назві, де замість букви «и» вписали «е». Як бачите, вийшло, навіть, більш поетично. Є й інші версії щодо походження назви. Так, з угорської вона перекладається, як "снігова гора" (Hovar). У таку версію легко віриться, адже на її вершині навіть влітку буває сніг.


Румунською мовою слово перекладається як "важко прохідне підвищення". Але найбільш романтично звучить місцева легенда, згідно з якою, Говерля (місцева назва) - це ім'я прекрасної дівчини, дочки лісового царя, яку покохав простий пастух Прут. Його кохання було взаємним, але батько красуні розгнівався на дочку, проклявши її. Дівчина перетворилась на гору, а її коханий від горя став річкою, яку люди стали називати Прут.

 

Туристичні маршрути на Говерлу


Окрім давніх легенд і чудових краєвидів, гора приваблює також тим, що на неї відносно легко можна піднятися, навіть новачкам. Перший маркований напрямок на найвищий пік України для туристів відкрили ще 1880 року. Власне підйом займає близько 2,5-4 години. Існує декілька шляхів сходження на вершину: зелений, синій, червоний і жовтий. Зеленим та синім позначають путівники, котрі ведуть безпосередньо на вершини, червоним - плаї вздовж хребтів, а жовтим - сполучні шляхи. Найбільш популярні перші два.


Зелений маршрут, більш пологий та безлюдний, - достатньо легкий для новачків. Однак, ним не бажано мандрувати самому! Шлях кам`янистий, добре протоптаний, а неходжені схили вкриті травою. Ви проходите поясом хвойного ялицево-смерекового лісу. Поки ви ним маршируєте (саме так, бо похід в цій частині є найлегшим, оскільки схили не є крутими, стежка дуже широка й добре протоптана), то бачите кожні 70-100 м зелено-білі маркери на стовбурах дерев на висоті 2-2,5 м. Проте, вже майже перед виходом з лісової зони стежка роздвоюється на два напрямки та кілька стежок і дорогу. Кілька стежин та стежечок на певній відстані одна від одної відгалужуються від основного шляху різко вліво, а одна широка лісова дорога йде майже прямо. В останньому випадку це спантеличує екскурсантів, бо виглядає на те, що потрібно йти найширшим плаєм, а це, насправді, дорога на Козьмещик. Маркування в цій частині лісу чомусь відсутнє. Були випадки, що люди тут блукали, а мобільний зв’язок при повороті на неправильну стезю відсутній! Ще однією небезпекою можуть бути корені дерев, якими пересічена стежина та об які можна легко спіткнутися та впасти.


Далі виходите за межі лісу, аж тут відразу починається пояс ялівцю (приблизно від 1400 до 1750 м н. р. м.). Представлений чагарниковими заростами сосни гірської, ялівцю сибірського, вільхи зеленої. У трав'яному покриві трапляються чорниця, ожина, мохи. Підйом досить стрімкий, нахил – 35-40 градусів, в деяких місцях – 45-50. Стежка вузька кам’яниста, або глиниста. У період дощів іти нею стає неймовірно важко, бо більша її частина проходить дном потічка. Гілки-прути ялівцю допомагають вибратися з болота та втримувати рівновагу. Однак, багато хто через погану фізичну форму змушений повертати назад.


Пройшовши через хащі ялівцю, попадаєте в альпійські луки – найбільш високогірну частину Карпат, зокрема, Чорногори. Схили, вкриті альпійськими луками, дуже круті, тому останні 300 метрів підійматися ними доволі важко. Тут, одначе, зустрічається оспівана в піснях, знаменита «Червона Рута» - рододендрон східно-карпатський!


Гора Говерляна (Мала Говерла) - це єдине невелике пласке місце на всьому підйомі аж до головної вершини. Розташована трішки нижче середини альпійських лук. На Говерляні чай та бутерброди виявляться дуже навіть доречними. Багато хто затримується на довший привал – відновлює сили, відпочиває.


Синій маршрут значно крутіший, проте популярніший серед гірських туристів. Для першого випробовування він досить важкий, особливо для людини без фізичної підготовки. Але на такій людній стежині йти значно безпечніше, бо ніхто не залишиться поза увагою. Ми ж не рекомендуємо підійматися «синьою», оскільки маєш справу з високими «сходинками» у вигляді кам’яних виступів, на котрі часто зовсім незручно ступати. Більше того, коли карабкаєшся цим плаєм догори, то відразу за межею лісу виростає вертикальна стіна могутнього куполу Говерли, а це видовище відбиває бажання у багатьох продовжувати екскурсію. При подорожі зеленим напрямком верхівку Чорногори не видно, аж поки турист не дійде до Говерляни. Тому, досвідчені спеціалісти радять підійматися вверх зеленим шляхом, а спускатися синім. Також на вершину чимчикують червоним маршрутом, який іде далі, аж до Дземброні. А жовтий закінчується на Несамовитому, та через Пожижевську по ньому потрапите до найвідомішого піку нашої країни.


Синя й зелена стежини ідуть від бази «Заросляк» (висота – 1300 м над рівнем моря, відстань до Ворохти - 21 км). Від бази ними найшвидше підніметеся вгору, але якщо ви вперше плануєте тур на Говерлу за один день, то краще підійде хайкінг зі стартом в Лазещині. Шлях довший, проте легший, добре підходить для не дуже витривалих початківців та туристичних груп, де зібрались мало знайомі між собою люди. Перші 12 км ви пройдете через ліс. По дорозі зустрічаються місця для ночівлі, ожинові та суницеві галявини, джерела чистої гірської води.

 

Як правильно підійматися на вершини в гірському поході


Хайкінг на Говерлу характеризується постійним 3-4х годинним підйомом. Як на "зеленій", так і на "синій" доріжках практично немає ділянок, де б Ви спускалися, дозволяючи м’язам ніг трохи відпочити. Тому існують строгі правила для здійснення пересувань пересіченою місцевістю. В першу чергу, задля економії сил, уникнення травм та й просто, щоб не загубитися, забороняється відходити від групи. Основний спосіб правильної ходьби горами полягає в тому, що категорично не можна іти «в розвалочку» і при кожному кроці нахиляти-розгинати тулуб. Людина тоді швидко втомлюється і вибуває із даної пригоди. На перший погляд, може здатися, що утримування верхньої частини тіла весь час у вертикальному положенні є завданням надзвичайно складним. Проте, коли навчитеся контролювати своє тіло, то побачите, скільки сил і часу зекономите. Далі, кроки треба робити не гігантські, а середні, навіть краще невеликі, бо в першому випадку швидко видихнетеся. Також, при підйомі потрібно різко розгинати ноги, щоби маса тіла розподілялася не на м’язи ніг, а на суглоби. Таким чином, м’язи довше витримають навантаження. Під кінець переходу сили вичерпуються, а на останній ділянці люди взагалі зупиняються після 5-10 кроків вгору. Тому пропонуємо ходити зиг-загами: Ви пройдете в два-три рази більше, ніж вертикально вверх, проте втомитеся мінімально.


Задля того, щоби уникнути травм, вивихів, переломів, треба також дотримуватися простих правил. Так, ступати потрібно на суху, тверду й горизонтальну поверхню всією ступнею. На каменюки, котрі видаються підозріло хиткими, бажано не ступати взагалі, а якщо вже нема вибору, то пробувати однією ступнею, чи вони тримаються основи міцно, а вже тоді переносити масу тіла.

 

Старт пішого туру на Говерлу


Інструктаж з техніки безпеки проводиться на турбазі «Заросляк», розташованій, фактично, в 7 км за межами селища Ворохта. Тут є їдальня, туалет, невеликий сувенірний ринок, де можна взяти в оренду лижні палиці, залишивши паспорт для гарантії їхнього повернення, або купити за невелику плату одноразові дощовики. Звісно, туристи мають змогу взяти тут чай/каву та взути гірські черевики перед стартом. Також, перед стартом можна сходити в досить цивілізований туалет, до кранів якого проведена вода. Один ньюанс: кабінок там лише дві, тому вранці, коли приїжджає багато люду на турпохід вихідного дня, там утворюється довгенька черга. На все-про-все дається 15 хвилин, бо погода на хребті після 12.00, часто погіршується, тому потрібно спішити…

 

Привали під час добирання до Говерли


В процесі переміщення зеленим маршрутом робимо кілька привалів для перепочинку та відновити сили. Наші привали не є занадто довгими, аби клієнти не розслабилися, якраз по 5-10 хв. Наш метод полягає в тому, що при однаковій кількості часу на привали, який становить в загальному 40 хв, краще їх зробити п’ять по 8 хв, аніж два по 20-ть.


Отже привали за нашим методом практикуємо в наступних місцях:
1) В зоні хвойного лісу на приваленому дереві посеред галявини, десь через 20-30 хвилин від початку екскурсії;
2) На невеликій галявині посеред смуги засаджень ялівцю, щоб перепочити та оглянути перші панорамні краєвиди;
3) Біля останнього на маршруті джерела, аби втамувати спрагу та наповнити фляги;
4) На плоскій терасі-виступі Говерляни;
5) По ситуації. Іноді вартує дозволити групі додатково перепочити 8-10 хв, щоби туристи не почувалися занадто ослабленими.


Ці привали, ясно, не враховують найголовнішого перепочинку на найвищій вершині України, котрий триває 30-45 хв, залежно від погоди, часу, та складу групи. По дорозі назад привали робимо тільки там, де необхідно зачекати відстаючих членів команди.

 

Що одягати для сходження на Говерлу?


Для будь-якого походу, незалежно від його тривалості і складності, важливо правильно підібрати одяг та спорядження, та дотримуватись правил безпеки у горах. На тіло спочатку варто надіти термобілизну, далі, якщо очікується холод та вітер, флісовий одяг, а зверху на все вітрівку. Краще взяти додатковий комплект теплого одягу, аби потім не змерзнути в горах. І пам`ятайте про головний убір, влітку він захистить вас від сонця, а в холоднішу пору року залишить вашу голову в теплі. При сходженні може лежати сніг, багато каміння, бути слизько, при необережному кроці можна впасти, чи підвернути ногу. Тому, обираючи взуття, ви повинні пам`ятати, щоб воно було максимально комфортним і зручним, допомагало втримуватись вашій нозі, навіть, на слизьких каміннях. Взуття повинно бути якраз під розмір Вашої ноги. Якщо ж воно буде затісне, то в швидкому часі Ви не зможете продовжувати рух, бо болітимуть пальці ніг. Якщо ж завелике, то заробите мозолі на підошвах. Маючи на піврозміра-розмір більші черевики, бажано вдягнути грубший носок, навіть у спеку. Нога буде пріти, однак підошви ніг не будуть натиратися. Якщо маєте можливість, то обов’язково придбайте спеціальні шкарпетки для гірських походів Карпатами. Вони дорогі, одначе, оправдовують себе.


Отже, ваш список речей, які потрібно взяти:
1) Термобілизна;
2) Флісова кофта;
3) Вітрівка із захистом проти дощу;
4) Шапка і рукавички взимку, кепі або інший головний убір влітку;
5) Шарф або платок для захисту шиї від вітру;
6) Спеціальне трекінгове, або схоже взуття.

 

Також біля пансіонату Заросляк можна отримати в аренду трекінгові палиці. При сходженні ними мало хто користується, але коли ви будете спускатись, вони вам можуть знадобитись, особливо тим, в кого проблеми з суглобами.

 

Які харчі брати з собою в похід на Говерлу?


Якщо ви не збираєтесь у багатоденний похід, а плануєте швидке сходження, то їжі можете брати небагато. На вершині вам скоріше за все схочеться пити, а не їсти, тому радимо брати із собою каву, або чай в термосі, і, навіть, трохи алкоголю, щоб зігрітися наверху, та символічно відзначити підкорення найголовнішого піку України.


Беріть зі собою рівно наполовину менше їжі по вазі, ніж приймаєте за один раз. Звісно, що вдома в сухом’ятку ніхто не харчується, а споживають рідке на перше та гарнір і щось до нього на друге. В поході горами ситуація кардинально інша: потрібно взяти якомога менше їжі, аби легше підійматися, але вона повинна бути надзвичайно калорійна, щоб можна було швидко відновити сили. Звичайно, канапку можна з’їсти під час привалу на Говерляні, а все решта під’їсти в кінцевому пункті своєї подорожі. Майте на увазі, що канапки, запаковані у целофан, чи фольгу та покладені у рюкзак, просто розсиплються на дрібні частинки, коли почнете їх виймати із саморобної упаковки після 3-годинного підняття. Щоб цього не сталося потрібно покласти все в пластикову коробку.


Категорично не рекомендуємо брати з собою упаковки з соками, бо від солодких напоїв тільки появляється бажання ще більше випити рідини. Відтак, навантаження при підйомі та на серце тільки зростає. Пити воду пропонуємо не відразу після того, як виникло перше бажання, а через якийсь час. Організму, насправді, не потрібно стільки рідини, наскільки сильними є його позиви спраги. Чим більше п’єш рідини, тим більше потієш. Це правило добре відоме досвідченим гірським туристам. Тому, на початку, як тільки виникло почуття спраги, буквально пригубіть пляшку, щоб змочити губи. А далі, пийте потрошки і вже коли будете підходити до останнього джерела води, про місцезнаходження якого Вас повідомить провідник, тоді можна напитися досхочу і, навіть, ще трохи та наповнити пляшку.


Стосовно чаю/кави, то їх можна купити також на вершині Говерли. Щоправда, там тільки одна точка продажу і до неї черга на 20 хв.


Туалетів на вершині Говерли, чи біля неї, ясна річ, немає. Але, після завершення виснажливого штурму висоти у 2061 м Вам явно не захочеться справляти якусь потребу…

 

Помилки, які допускають туристи, плануючи перехід на Говерлу:
1) Вживання алкоголю напередодні різко знижує фізичні можливості індивідууму наступного дня, оскільки дія алкоголю з однієї сторони та різкі фізичні навантаження з іншої призводять до того, що турист на півдорозі повертає назад.
2) Не всі, хто має проблеми зі здоров’ям, усвідомлюють, наскільки небезпечним та несподівано важким може виявитися похід. Це особливо стосується тих, хто мав травми колін. Справа в тім, що піднімається наверх така категорія клієнтів без проблем, а ось спуститися не може навіть з невеликого виступу-сходини. В такому разі створюються непередбачувані ситуації і для групи і для організаторів.
3) Переоцінка власних фізичних сил. Багато-хто вважає складний марш-кидок на Говерлу ледь не звичайною прогулянкою, тому часто такі клієнти повертаються до місця старту вже на самому початку, якщо група відійшла недалеко, а сил у них вже нема, або зупиняються (зазвичай, на Говерляні) та чекають спуску колективу по дорозі назад.
4) Не приділяють уваги відповідному одягові, чи взуттю. Так, дехто примудряється підійматися у в’єтнамках (!) по небезпечних крутих кам’янистих карнизах, або лінується запакувати у рюкзак додатковий комплект одягу, а відтак боїться сідати в автобус, бо повністю промок…

 

Краєвиди з Говерли


Вершина королеви Чорногори - це невеликий плоский майданчик. Звідси відкривається ідеальна панорама на всі 360 градусів, тут можна побачити весь Чорногорський хребет. На її вершині вас буде чекати не тільки радість через вдале завершення шляху і відчуття гордості власної перемоги над собою. Ви також побачите незабутні краєвиди із найвищої точки України. Звідси можна чітко побачити Петрос, а в ясну погоду обсерваторію ''Білий слон'' на г. Піп Іван Чорногірський. Охопивши поглядом південний схід, роздивитесь увесь хребет Чорногора. На півночі побачите в далечині Івано-Франківськ і Коломию, а на півдні румунське місто Сигіт. Взагалі, від Говерли до Румунії 17 км, тож можете зробити селфі на фоні цієї, такої недалекої звідси країни. На самій вершині теж вистачає об`єктів для фотографування. На кам`янистому плато 80 на 60 метрів розташовані: флагшток із прапором, великий хрест, тріангуляційний знак, тризуб із капсулами, в яких зібрана земля з усіх куточків України. Також тут знаходиться цікава історична пам`ятка - обеліск висотою в декілька метрів, який визначає найвищу точку кордону, який проходив колись між Польщею та Чехословаччиною. Відпочиваючи на вершині, варто не забувати про елементарні правила поведінки: не смітити, прибирати за собою залишки їжі, пластикові і скляні пляшки, пакети, особливо поліетилен. Найвища вершина України знаходиться на території Карпатського біосферного заповідника, а тому забруднювати чи шкодити природі заборонено. Унікальна та неповторна природа Карпат потребує дбайливого відношення до себе у наш час, коли вся планета потерпає від людської діяльності.

 

Природа Говерли та Карпатського біосферного заповідника і її охорона


Карпатський біосферний заповідник було створено у 1968 році з метою збереження унікальних у Європі ділянок дикої природи, особливо букових пралісів, а також охорони і збереження зникаючих видів тварин і рослин, які існують тільки в даній місцевості . Близько 2,5 відсотка території Карпатського регіону перебуває під захистом заповідника. Площа охоронної зони - 57880 гектарів. На території заповідника розташовані середгірні діброви, ліси - букові, смерекові та змішані, луки - субальпійські і альпійські, а також сосново-вільхове криволісся разом із скельно-лишайниковими ландшафтами.


На схилах найвищої альпійської луки заповідника попадається безліч різноманітних і неповторних видів флори і фауни. Підніжжя гори зустрічає своїх гостей буковими та хвойними лісами. Придивляючись до оточуючої вас зелені, помітите такі цікаві рослини, як жовтець карпатський, первоцвіт полонинський, верба туполиста, живокіст серцевидний, тонконіг Дейла та тоцію карпатську. Піднявшись на висоту 1700-1800 м над рівнем моря, ви побачите субальпійські та альпійські луки. Складаються із трав'янистих і чагарникових угруповань. Саме на них ростуть унікальні і ендемічні для Карпат види, серед них волошка Кочі, сон білий, два види тирличу - крапчастий та жовтий.


Із тварин в заповіднику зустрічається ведмідь бурий, кріт полонинський, тритон альпійський, тинівка альпійська та форель струмкова. У Карпатах також проживають види тварин, які більше ніде не зустрічаються - тритон карпатський, глухар карпатський і дятел білоспинний. Усього на Говерлі знайдете 45 видів тварин і рослин, занесених у Червону книгу. Цікаво, що серед постійних жителів альпійських говерлянських лук є щеврик гірський, котрий, здається, зовсім не боїться людей. Він просто випурхує з-під ніг туристів, котрі втомливо волочать ноги…


Серед цього розмаїття природи справжньою перлиною виглядає Прутський, або як його ще називають, Говерлянський водоспад. Шість каскадів водоспаду, найбільший серед яких сягає 12 метрів, живить потік Прут, який починається на схилах Говерли. Загальна висота Говерлянського водоспаду - 80 метрів. Дійти до водоспаду можливо від бази Заросляк. Їх розділяє 2,3 км, шлях до водоспаду триватиме менше години пішки. Треба йти лівим берегом струмка.


У будь-якому випадку ви отримаєте незабутні враження, справжнє задоволення від мандрівки до Говерли, побачите дивовижну незрівнянну природу і широкий світ з найвищої вершини України.

Коментарі, відгуки, запитання