Піша екскурсія з вокзалу до центру Львова для школярів або індивідуалів

В честь цих мучеників вже за незалежної України на площі перед в’язницею було встановлено пам’ятник жертвам тоталітаризму.

червона армія зайняла Львів. З 50 – х рр. тут був аматорський польський театр, закритий в 1980 р. у зв’язку з діяльністю «Солідарності» в Польщі. Повторно відкритий у 1990-х рр. Зараз у ньому знаходиться Будинок вчителя.

Його звали «червоний князь» за революційність. Разом з батьком заснував рільничу школу в Дублянах (зараз – Аграрний університет) та школу лісництва (зараз – Лісотехнічний університет).

Житловий палац на вул. Коперника Сапіги звели у 2-ій половині ХІХ ст. Побудований у французькому стилі. В результаті бомбардувань німецькою авіацією в 1941 р. значно поруйнований. Залишилось тільки одне крило і декоративний в’їзд. Зараз в уцілілому крилі палацу Сапігів — фонд захисту архітектури Львова, а на місці, де знаходився головний корпус будинку Сапегів, — школа №9. Незважаючи на свою красу, вцілілий палац Сапегів не був включений в жодну екскурсію Львовом, бо дещо віддалений від головних та другорядних туристичних маршрутів. До початку 2010-х рр. його можна було бодай побачити з вікна автобусу під час автотранспортної екскурсії, однак потім вулицю Коперника закрили для проїзду великоваговим транспортом. Тому, піша екскурсія з вокзалу до центру – це чи не єдиний спосіб побачити архітектурну перлину, що належала колись славетному роду Сапегів.

В церкві Св. Духа, що належала семінарії, був визначний іконостас Петра Холодного у стилі української сецесії.

1 вересня 1939 р. семінарія та церква були зруйновані німецькою бомбою, оскільки знаходилися біля Головпоштамту, на який, власне, і був націлений авіа наліт. Залишилась тільки вежа-дзвіниця, де зараз музей «Русалки Дністрової», оскільки в цій греко-католицькій семінарії навчались І. Вагилевич, М. Шашкевич та Я. Головацький – засновники «Руської Трійці» та автори вищезгаданого альманаху.

Польські колекціонери-аристократи Любомирський та Онсехович віддали свої збірки в музей та бібліотеку, яка тепер носила назву «Оссолінеум». Під час II Світової війни німці вивезли стародруки та й не тільки їх. Після завершення воєнних дій частину колекції віддали Польщі у Вроцлав. Зараз в Національній Бібліотеці України (колишній Осолінеум) – 7 млн книжок. За часів України меценати – лікарі Антоновичі дали гроші на реставрацію Бібліотеки ім. В. Стефаника. Як і палац Сапегів, Національну Бібліотеку туристи, на жаль, не могли побачити раніше, адже вона знаходиться в стороні від туристичних маршрутів Львова.

Більшість предметів належали останньому польському королю Станіславу Августу Понятовському. Перевезли все контрабандою через Російсько-Австрійський кордон, оскільки Волинь тоді належала царю. Однак, у тому поспіху забули одну скриню.

В 1912 р. львівський колекціонер Лозинський віддає ще одну збірку картин Львову, а його будинок родина продала місту за символічну суму. Там був перший музей мистецтва у Львові.

Під час війни зі збірки Любомирських, яка також увійшла до картинної галереї, вивезли цілу колекцію гравюр Дюрера. Це було зроблено на запит Герінга, який подарував їх Гітлеру на день народження. Після II-ої Світової війни Радянський Союз став вимагати їх назад, але гравюри віддали Любомирським — першим власникам.

Палац Лозинського, в котрому знаходиться львівська картинна галерея, також можна оглянути під час екскурсії «Палаци Львова».