Відгук про екскурсії по Львову

Навесні їздили з дружиною до Львова на екскурсію.

Давно мріяли побувати в цьому місті, вирішили подарувати собі тиждень в самому романтичному місті України. Начулися про його красу та самобутність, але побачене вразило надзвичайно. «Краще один раз побачити…» – говориться зовсім не марно. Місто незвичайно затишне. Сказати гарне – не сказати абсолютно нічого. Саме затишне і у всьому відчувається любов львів’ян до свого міста (чого варті одні лише тримачі для газет на кованих лавках!).

Чистота вулиць вражає, особливо в Старій частині Львова. Ранкові години – це час прибирання міста. До шостої ранку місто – сяє. З житлом дуже пощастило, вдалося зняти хорошу кімнату недалеко від собору Святого Юра, ближче до історичних цінностей… До речі, більшість туристів потрапляють у цю святиню, тільки замовивши автобусний тур визначними місцями Львова.

Бродили по Старому місту, проїхалися на місцевому трамвайчику (трамваї тут старовинні, але дуже чисті і нарядно розфарбовані). Вразили місцеві каштани. Шкода, що не потрапили сюди в травні: розповідають, що львівські каштани в цвіту – як суцільні рожеві та білі хмари. Взагалі, в місцевих жителях відчувається якась поетичність, киянам зовсім не властива.


Піднімалися на гору Високий Замок. Панорама міста з місцевою оглядового майданчика – приголомшлива. Шкода, що в цей день було вітряно, накрапав дощик. Загалом, довго витримати було неможливо. Зате наступного дня – пощастило! Вечірній Львів з висоти Замкової гори – це справжня казка!


Відвідали кілька львівських кафе (каву тут заварюють якось по-особливому, надзвичайно смачно!), Досхочу наїлися місцевих тістечок в «Вероніці», побували в легендарній «Криївці». Незважаючи на войовничу обстановку, народ там цілком добродушний, веселий і привітний. Причому, привітність не награна, а, що називається, від душі. Головне в цьому ресторані – не тільки і не стільки атрибутика, скільки прекрасно приготовлені страви. До речі, тут серед туристів дуже популярна гастрономічна екскурсія Львовом “Кухня Галичини”.


Але до кінця третього дня з’ясувалося, що місто обійшли, що називається, вздовж і впоперек, оглянули всі основні визначні пам’ятки і архітектурні дива, а знань про місто – зовсім небагато. Вийшло так, що ми побували у Львові, встигли закохатися в нього, але зовсім нічого про нього не знаємо. Господиня квартири порекомендувала скористатися екскурсійним туром по Львову на автобусі. Спасибі пані Галині! З цього моменту почалося наше справжнє знайомство з гостинним Львовом! Автобус провіз нас по історичному центру. З екскурсоводом дуже пощастило. Видно, що людина любить своє місто і справа, якою він займається. З вікна автобуса ми бачили старовинні будинки, з подивом дізналися, що кожен з них має свою історію і свою таємницю.
Центр проїхали досить швидко, але розповідь екскурсовода дуже інформативна, змогли дізнатися дуже багато за короткий час.


Перша зупинка була біля храму Святого Юра. Цей храм – справжня візитна картка міста, його гордість. На території храму поховані відомі діячі греко-католицької церкви. Раніше тут зберігалися численні картини, які в даний час виставлені в місцевих музеях.


Високий Замок був другою зупинкою. Ми змогли заново відкрити для себе це гарне місце. Екскурсовод показав залишки кріпосної стіни, ознайомив з історією міста. Саме біля підніжжя цієї гори починав свою історію Львів, названий так на честь Лева, сина князя-короля Данила Галицького.


Сама чудова частина екскурсії (це думка всіх без винятку людей в групі) – це Личаківський цвинтар. Воістину, легендарне місце! Тут можна дізнатися безліч легенд минулого, вклонитися могилам великих людей. Екскурсовод дуже цікаво розповідав про пам’ятники (багато з них мають історичне значення), показав могили Івана Франка, Соломії Крушельницької (та сама неповторна Чіо-Чіо-Сан). На Личаківському цвинтарі похована Ірина Вільде – одна з моїх улюблених письменниць. Моє дитинство пройшло з її книгами «Сестри Річинські» та «Повнолітні діти».


Личаківський цвинтар – один з найстаріших в Європі. Перші поховання тут відносятся до Середньовіччя, коли чума страшним нашестям проходила по всій Європі і зачіпала своїм чорним  крилом і Львів. Знаменитий лондонський Хайгейт і паризьке кладовище Пер-Лашез не мають настільки давньої історії.
Поряд з цілком сучасними пам’ятниками, тут більше трьох тисяч старовинних скульптур: твори Вітвера, Марконі, братів Шімзерів та багатьох інших.
Прикраси могил можуть багато сказати про те, хто тут похований. Так, пісочний годинник говорить про швидкоплинність життя, гілка дуба – символ міцної і щирої віри, лаврова гілка або ліра свідчать про творчу натуру покійного.


Про «Личаківське» можна говорити практично нескінченно. Але, на жаль, час екскурсії підійшов до кінця.
На наступний день ми скористалися пішохідною екскурсією по вечірньому місту.
Хочеться сказати, що екскурсії тут проводяться на найвищому рівні! Красиво, інформативно, та й ціни цілком доступні.
Їдучи зі Львова, дали собі обіцянку, що ще не раз повернемося сюди.

 

Залишити заявку