Напевно, усі, хто хоч раз мав можливість побувати у Львові, могли чути чи навіть бачити місцевий єзуїтський костел – барокову святиню та найбільший за місткістю храм міста. Скажу одразу, що завітавши сюди можна відчути різні емоції, проте байдужим залишитись важко. Тому, хочу неодмінно поділитися і своїми враженнями від відвідин цього загадкового місця.
Славиться воно своїми таємничими та надзвичайно цікавими підземеллями гарнізонного храму, які в наш час перетворилися в повноцінний туристичний об’єкт. Складаються вони з 3-х рівнів: перший займають костельні підвали та цокольне приміщення при вході з вікнами нагорі, а два інші (нижні) – рештки княжих мурів XIII-XIV ст. Однак, певна підземна частина все ж таки залишається засипаною землею та досі незвіданою для археологів.
Кільця, старовинний замок і панорами Львова
При вході в підземний світ єзуїтів можна побачити два кільця, прикріплених до кам’яної стіни. Їх наявність розбурхувала уми туристів та наукових співробітників, тому що довгий час ніхто не міг сказати їх призначення. Це, у свою чергу, спричинило появу однієї з легенд підземель Львова.
На першому рівні, який відповідає цокольному поверху, на стелі помічаємо частини фресок (XVIII ст.), а відійшовши трохи дальше – ще пару знайдених експонатів, зокрема, старовинні хрест та флюгер, які раніше височіли на куполі храму. Та посеред усього побаченого, найбільше захоплює відвідувачів – древній саркофаг із алебастру, в якому згідно задуму мав би бути похованим єпископ Вижицький. Проте, достовірно підтвердити це не можливо, оскільки на ньому вказано лише дату народження священослужителя, в той час, як точна дата поховання відсутня. Це, а також факт злому саркофагу, що призвів до виламання його стінки, породили одну із псевдо-легенд підземель гарнізонного храму. Насправді ж, Вижицький не був там похований з тієї простої причини, що помер дорогою з Риму до Львова. В ті часи (кін. XVIII ст.) ніхто не віз тіло померлого додому, а ховали там, де завершився його життєвий шлях.
Спустившись сюди, варто звернути свою увагу й на дверний замок при вході. Датований він XVIII ст., через що є припущення, що саме він може бути найстарішим серед собі подібних, діючих до нашого часу. Далі можна угледіти й старовинні оборонні мури (XIV ст.), точніше те, що від них залишилось.
Цікавими для відвідувачів є також три панорамні зображення міста Лева XIII, XV і XVIII ст. З їх допомогою можна з легкістю поринути у минуле та побачити багато тодішніх споруд, які на жаль не збереглися до наших часів. Слід сказати, що над створенням даних панорам трудилися Ігор та Любов Качори.
Крипти єзуїтів та археологічні дослідження
Відомо, що в 1997 році, коли проводились розкопки, дослідниками було знайдено близько 10-ти поховань, які свідчать про те, що тут знаходились усипальні крипти, де хоронили найповажніших членів ордену єзуїтів. Окрім цього було знайдено і безліч древніх речей: різноманітних медальйончиків, декоративних оздоблень, бронзових бляшок, частин монашого взуття та одягу. Таким чином, серед різних підземель Львова єзуїтські посідають помітне місце!
В наш же час дослідження даного підземелля активно тривають. Археологи працюють у пошуках нових потаємних ходів, збільшують територію підземного «міста» та дають нам можливість якомога краще пізнати та побільше дізнатись таємниць старовинного Львова.
Бажаючим потрапити в підвали костелу єзуїтів небхідно спочатку записатися на екскурсію «Львівські підземелля».
