До сьогоднішнього дня між істориками точаться суперечки, де ж було точне місцезнаходження княжого замку XIII ст. в районі гори Високий Замок у Львові. Український історик І. Крип’якевич вважав, що замок князя Данила Романовича був ним побудований на горі, котра ближче до Підзамче. Тобто там, де зараз грот та будиночок садівника. Він дотримувався ідеї, що на тому місці була гора, котру зрізали поляки в 1869 р. На його думку, на місці сучасного ресторану «Високий замок» був яр, котрий засипали тоді ж.
В середині XX ст. археолог Ратич на місці телевежі розкопав фундамент башти, старішої від польського замку короля Казимира. Фортеця Казимира мала 3 подвір’я, 7 веж, а також в’язницю, де сиділи Тевтонські лицарі після Грюнвальдської битви.
До речі, в честь 500-ліття перемоги над тевтонцями в 1910 р. на Латинській катедрі встановили меморіальну дошку, збиту фашистами.
До 1648 р. жоден завойовник не зміг взяти штурмом Високий Замок Львів. Вперше це вдалося тільки козацькому полководцю М. Кривоносу. За допомогою місцевих жителів він дізнався про підземні ходи, котрими оборонці виходили до підзамкових джерел набирати воду. Справа в тому, що студні в замку не було. Козаки використали ці підземелля, щоб попасти в замок. Таким чином, вони попали всередину одного з його внутрішніх дворів, не штурмуючи зовнішні укріплення. Тим не менше, М. Кривоніс був поранений при штурмі. У літописах було сказано, що козацький полковник взяв замок «на спис».
Наступного разу замок здобули турки 1672 р., бо там не було залоги.
Поступово роль замку в обороні зменшувалася, бо змінилася тактика ведення бою. На перший план виходять насипні бастіони, обмуровані ззовні каменем. Навколо Високий Замок Львова неможливо було спорудити якісь бастіони, тому місто не вкладало кошти в його відновлення і він потихеньку занепадав. Коли до міста підійшли шведи в 1704 р., то замок перебував в значно пошкодженому стані. Звісно, його ніхто не охороняв від військ Карла XII і той зайняв його без проблем.
В середині XVIII ст. почали розбирати стіни Високого Замку, його камінь використали при будівництві будинків, в т. ч. й за адресою: Личаківська, 3. В честь 500-ліття утворення Речі Посполитої польський патріот словацького походження Францішек Смолька запропонував насипати курган на вершині гори Високий замок. Добре збережені на той час руїни вирішили розібрати повністю та зробити з його каменю фундамент пагорбу.
Туди ж замурували капсули із землею з могил Міцкевича, Костюшка, Лелевеля та сибірських засланців. Копець скріпили камінням. Поблизу насипу встановили камінь з викарбуваним гербом Речі Посполитої та написом: «Вільні з вільними, рівні з рівними», що символізував об’єднання Польщі, Литви і Русі в одну державу.
