Львів на кістках, або зниклі цвинтарі Львова

У середні віки біля кожного костелу, собору чи церкви, на території всіх монастирів відбувалися поховання. Після приєднання Львова до Австрійської імперії всі захоронення в межах міста були розкопані і рештки перенесені за межі заселеної території. Проте місто розросталося стрімкими темпами, тому незабаром воно почало поглинати і «перенесені» цвинтарі. Деякі захоронення із перенесених кладовищ переносилися у ще дальші місця, але більшість могил руйнувалися і, в результаті, опинилися під новими будинками, скверами, вулицями, ринками тощо. Нижче подаємо список та короткі відомості про ті цвинтарі Львова, стосовно яких вдалося знайти інформацію:
1) Поховання довкола церков, соборів, костелів у часи середньовіччя. Ліквідовані після приєднання міста австрійською імперією через порушення санітарних норм. Всі рештки були перенесені на безпечну відстань за межі середмістя. Від поховань в межах середньовічного міста збереглось зовсім небагато. Так, біля собору римо-католиків стоїть каплиця Боїмів, знищити яку своїм підписом через її скульптурну та архітектурну красу не наважилась рука австрійського бюрократа. Подвір’я вірменського соборного храму встелене надмогильними плитами, як нагадування про місцезнаходження колишніх поховань представників цієї громади.


2) Православне кладовище по вул. Городоцькій – вул. Менцинського. Існувало у XVI ст. Межувало з римо-католицьким цвинтарем (див. нижче). Тут поховали Львівську «Джульєтту» на ім’я Пелагея, померлу від чуми. В 1594 р. У другій пол. XIX ст. на місці поховань були збудовані житлові кам’яниці, які стоять і по сьогодні.
3) Римо-католицький цвинтар по вул. Городоцькій – Наливайка. Тут був костел Св. Станіслава. Перша згадка про нього в 1370 р. В 1514 р. повідомляється в літописах, що повінь була така велика, що до цвинтаря плили човнами. На цьому цвинтарі поховали Ромуальдо Мікеліні – Львівського «Ромео», коханого Пелагеї. Зараз тут 4-5-ти поверхові будинки, що утворюють австрійські квартали другої пол. XIX ст.


4) Старий єврейський цвинтар у Львові обмежувався вулицями Я. Раппопорта – Базарною – Клепарівською – Броварною. Один з найстаріших в Європі. Найдавніший запис про поховання євреїв в місті датується 1414 р. Вчені схиляються до думки, що мова йде якраз про даний цвинтар, хоча переконливих доказів тому нема. Тут ховали своїх діячів представники єврейської громади з усієї Галичини. На території кладовища була синагога, звідки відправляли служби за упокій померлих. Закрите у 1855 р. На частині кладовища єврейська громада збудувала єврейський шпиталь та амбулаторію. В радянський час на більшій частині занедбаного кладовища збудували автостанцію та Краківський промислово-продуктовий ринок. Надмогильні плити радянські варвари використали для мощення вулиць, спорудження підпірних стін та, навіть, основи пам’ятника В.І. Леніну!


5) «Новий» єврейський цвинтар відкрили буквально через 2 дні після закриття старого. Розміщувався у верхній частині вул. Золотої. Знищений в часи німецької окупації. Після війни на його територію перепоховали останки євреїв, розстріляних нацистами.
6) Морові кладовища. Спочатку закладалися поховання для загиблих від чуми та віспи, найчастіше самовільно, ставилися хрести, а потім біля них будувалися костели та монастирі. Так, поблизу дитячих поховань, що виникли після морової епідемії у 1607 р., заклали фундамент костелу св. Войцеха (вул. Довбуша, 24).

А неподалік Замкової гори побудували монастир сестер Св. Милосердя поруч з ще одним кладовищем для померлих від якоїсь заразної інфекції. Личаківський цвинтар Львів ще на початку XVI ст. використовували для захоронень знедолених та померлих від епідемій.
7) Військові масові поховання. Поблизу шпиталю та костьолу Св. Лазаря (на вул. Коперника) було поховано понад 2000 німецьких найманців, що померли від ран, отриманих у Хотинській битві 1621 р.

Біля середньовічної церкви Благовіщення (тепер сквер на вул. Кн. Романа) в 1648 р. знайшли свій спочинок близько 40 козаків Б. Хмельницького. Вони загинули при штурмі монастиря черевичкових кармеліток. Церкву Благовіщення ліквідували у 1800 р., а курган з похованнями розкопали в 1873 р. Подальша доля козацьких останків невідома.


8) У XVII ст. магістрат Львова виділив прямокутну ділянку землі за містом під захоронення. Це старе кладовище Львів називалося Стрийським від дороги на Стрий, біля якої воно знаходилося. Протягом 200 років тут ховали австрійських чиновників, німецьких міщан та робітників. Некрополь довелось закрити через м’які глинисті ґрунти та антисанітарію. На території колишнього цвинтаря з’явився просторий Стрийський парк. Тут, у 1895 р. було встановлено пам’ятник польському героєві, шевцеві Яну Кілінському.


9) «Новий» Стрийський цвинтар утворився неподалік старого, там здійснювали поховання бідного населення міста. Сюди ж перепоховали рештки утоплеників, знайдених у р. Полтві. Протягом I Світової Війни тут знайшли спочинок російські і австрійські солдати та Українські Січові Стрільці. Останні були з почестями перепоховані у Львів Личаківський цвинтар. В другій половині XX ст. радянський уряд розпорядився використати територію для парку культури.
10) Одне із найстаріших у місті кладовищ розташовувалось поблизу шпиталю та однойменного костелу Св. Духа (сучасна пл. Івана Підкови). Територія поховань прилягала до оборонного муру. До входу на гробовище вели сходи. Вони зникли разом із лікарнею вкінці XVIII ст.


11) Мусульманський цвинтар. За деякими даними, свій куточок для захоронень в інтернаціональному Львові, ймовірно, мали татари й сарацини. Це мусульманське кладовище розташовувалось в районі сучасної Цитаделі.
12) Папарівка. В часи пандемії чуми львівська родина Папарів виділила шмат свого маєтку для могил покійників. Це Жовківське кладовище стало першим в Україні для померлих від мору. З часом воно розрослося і досягло значних розмірів, проте, все-одно не стало таким великим, як Личаківський цвинтар-заповідник Львів. Тепер одна частина Папарівки знаходиться під коліями поїздів ст. Підзамче, а інша (схил Високого Замку) розділена між приватними та промисловими спорудами по вулиці Замковій.


13) Могили по вул. Шептицьких – пл. Кропивницького. Їх перенесли на вул. Федьковича.
14) Городоцький цвинтар по вул. Федьковича. Виник на тому місці, де король Ян III Собеський збирав військо для походу в Австрію в 1683 р. Ця ділянка була невелика за площею й обслуговувала лише поближні округи міста. Закритий 1885 р. австрійською владою. Зараз на його місці знаходиться Палац Науки і Творчості Залізничників, невеличкий сквер, частина Привокзального продуктового ринку і стоянки для автомобілів (та сторона площі Липневої, що примикає до вул. Федьковича).

Після закриття у різні роки та епохи вищевказаних захоронень у Львові на початок ХХ ст. зосталися лише Янівське та Личаківське кладовище.

Залишити заявку