Навіть найпрекрасніші краєвиди дикої первозданної природи можуть здатися нам чужими, позбавленими людського тепла і затишку. З повагою ми вклоняємося карпатським лісам, що досі зберігають свої таємниці, недоступні людям, як і тисячу років тому. Проте, нас все одно приваблюють ці місця, тим більше, що несуть на собі відбиток людської історії. Одним із них є унікальна наскельна фортеця Тустань, куди можна потрапити, замовивши тур на скелі зі Львова на 1 день. Поєднання карпатської природи та давньої й багатої історії створює надзвичайну ауру цього місця. Розуміння того, що тисячу років тому тут вже творилась історія, вражає.
Протягом століть Тустань пережила багато подій. У 9 ст на цих землях володарювали хорвати, а вже у 10 ст цей край захопив та приєднав до Київської Русі Володимир Святославович. У 12 ст вона входила до Перемиського князівства, а пізніше стала головною прикордонною фортецею між Галицько-Волинським князівством, а потім Польським королівством і Угорщиною. Окрім військового значення, Тустань була важлива як митниця. бо стояла на шляху, яким купці з Галичини вивозили сіль до Західної Європи.
Ще одним секретом успіху фортеці було її новаторське для свого часу будівництво. Розташована на скельному комплексі, фортеця вигідно використовувала свої природні “стіни”. Пізніше дерев’яну Тустань перебудували у кам’яну, і вона стала непереможною твердинею. Захищена від ворогів, фортеця процвітала завдяки торгівлі сіллю, та збагачувала своїх власників. Замок був найціннішою винагородою за вірну службу королю і цілі покоління польських магнатів боролися за право володіти ним.
Тустань занепала у 16 ст. Одразу декілька подій прискорили кінець стародавньої фортеці:
• Мир між Польщею та Угорщиною, та просування кордону далі на схід;
• Центральна Європа розробляє власні поклади солі, тому більше не потребує товару з далекої Галичини;
• Нова військова техніка, гармати та інша артилерія, проти якої більше не захищали стіни унікальної фортеці.
У часи, коли більшість замків та фортець руйнувались під час знаменитих битв, покинута Тустань тихо вгасала. Сьогодні, приїхавши на місце легендарної фортеці, люди недовірливо приглядаються до непохитних скель, що пережили творіння людських рук. Як ця картина не схоже на те що ми уявляємо при слові “фортеця”! Але не варто довіряти першому погляду. Тільки опинившись серед скель, підійдіть до них, і придивіться до пазів і врубів, що зберігають пам’ять про дерев’яні стіни фортеці, та наскельних зображень, що вирізала рука давнього майстра, чиє ім’я ми вже ніколи не дізнаємось, придивіться і ви відчуєте дотик часу, такий тихий, і такий обережний.
Сьогодні цю місцину відвідують тисячі туристів щомісяця під час екскурсій в Карпати та самостійно, на велосипедах чи приватних авто.