Коли в жовтні 2019 року ми з дружиною і дітьми перебували в столиці Галичини, то нас зацікавила автобусна оглядова екскурсія по Львову. Її активно рекламують місцеві туркомпанії по інтернету та на вулицях міста. Ми ж замовили її по інтернету і не прогадали! Виявилось, що наші знайомі, котрі планували попасти на екскурсію по приїзді, не змогли цього зробити, бо вже не було місць. А подорож містом виявилась суперцікавою, бо охоплює абсолютно різнопланові об’єкти, зокрема релігійні (греко-католицький собор Св. Юрія), природничо-історичні (гора Високий Замок та руїни старовинного польського замку) та сакрально-поховальні (Личаківський некрополь). Біля цих об’єктів автобус зупинявся і ми виходили, щоб зайти всередину, чи піднятися на вершину. Окрім них, з вікна Неоплану ми побачили ще багато інших пам’яток архітектури та почули розповідь про них з уст екскурсовода.
Оглядова екскурсія у Львові почалась з того, що ми поїхали на гору Високий Замок. Цей об’єкт був першим для «десантування», оскільки погода в той день була дуже перемінлива і ми мусіли встигнути відвідати його до початку дощу. По дорозі ми проїжджали площу Митну і мені вдалося сфотографувати надзвичайної краси класицистичний будинок, що був збудований в середині XIX для сім’ї друкарів Піллерів.
До автобусної стоянки біля підніжжя гори Високий Замок ми добралися без проблем. Вийшовши з автобуса ми розміреним кроком почимчикували до сходів, що вели на саму вершину. Ось тут прийшлось дещо попотіти… 170 сходинок круто вгору, як-не-як! Замок короля у Львові – це залишки старовинного кам’яного укріплення, збудованого ще за часів польського монарха Казимира III. На жаль, фортецю майже повністю розібрали, а від колишньої могутності залишилась частина муру. Та навіть без цього замковій горі було чим нас здивувати, адже всі докладені зусилля було рясно винагороджено. З верху гори відкривається нереально красивий вид на усе місто. Куди не глянь, зусібіч величний Львів.
Спускаючись з Високого Замку, з лівого боку вулиці Кривоноса помітили цікаву будівлю – пожежну частину, побудовану в неороманському стилі. Стіни товсті та міцні, а вікна порівняно маленькі. Головний вхід прикрашає скульптура святого Флоріана, охоронця і покровителя пожежників. Триповерхова споруда із білої та червоної цегли замикає північно-східну перспективу пл. Данила Галицького.
Після цього ми виїхали на вулицю Підвальну – східну околицю середньовічного міста. Ця територія вважалась однією із найнебезпечніших, тому була добре укріплена подвійним муром, трьома насипними валами, багатьма вежами, двома арсеналами та ровами з водою. По праву сторону нашу увагу привернув оборонний комплекс домініканського костелу та монастиря.
Через дорогу від нього, на губернаторських валах, виднілася напівовальна споруда з нетесаного каменю – Порохова вежа. Вона знаходилась за межами міста та служила у захисних цілях, там зберігали порох і амуніцію.
Жодна оглядова екскурсія по Львову не обходиться без відвідин Личаківського кладовища – справжньої скульптурної перлини в мистецькій короні столиці Галичини. Цвинтар – одна із найбагатших з мистецького погляду та найдавніших у Європі некрополів, що збереглися до наших днів. В цьому справжнісінькому музеї під відкритим небом розміщено понад 2000 скульптурних надгробків, кожен з яких має свою унікальну історію. Тут спочивають видатні люди різних національностей, а також є місця масових поховань.
Останнім об’єктом нашої подорожі став собор Святого Георгія, або по місцевому Юра. Церква заходиться на горі, звідки її видно майже з кожного закутку Львова. Катедральний собор є найгарнішим бароковим ансамблем у місті з виразними національними рисами. Всередині споруда вражає пишнотою вівтарної частини, майстерно виконаними іконами та різьбленням. Саме тут, в одній із крипт поховано українського Митрополита Андрея Шептицького.
Автобусна оглядова екскурсія Львовом тривала 3 год 20 хв, хоча гід казав, що повинна не перевищувати трьох годин. Вся проблема в пробках на вул. Личаківській, які виникли того дня через ДТП. Тим часом, при поверненні до місця нашої посадки біля пам’ятника королю Данилу ми помітили наступну групу екскурсантів, які нудьгували, очікуючи на прибуття нашого автобусу. Як тільки ми зупинилися біля монументу і покинули свої сидіння, інші туристи миттєво заповнили салон.
Мені було дуже шкода прощатися з нашим чудовим гідом Андрієм Поточняком. Він так цікаво розповідав про об’єкти, що траплялися на нашому шляху і вичерпно відповідав на всі запитання, які йому задавали…
Оскільки оглядова екскурсія по Львову на автобусі підійшла до завершення, то ми, сповнені романтичних вражень, почимчикували далі, в пошуках наступних пригод…
