Геніальний шедевр італійського ренесансу та української церковно-будівної традиції з’явився у Львові після того, як церква Успіння Пресвятої Богородиці у Львові, яка протягом століть будувалася та перебудовувалася на цьому місці, згоріла у 1571 р.
До будівництва нового храму було запрошено іменитого італійського архітектора, відомого нам, як Павло Римлянин. Договір з ним було заключено в 1591 р.
План Павла Римлянина відзначався цільністю і простотою. Церкву архітектор проектував, як можна гадати, одноапсидною базилікою в стилі популярної в кінці XVI ст. римської «доріки». Очевидно, між зодчим і братством існувало цілковите порозуміння. Спільність їх естетичних поглядів виявилася в попередніх спорудах, і на даному етапі братчики не сліпо довірялися майстрові, а з глибоким розумінням справи постійно перебували в атмосфері всіх будівельних інтересів, про що свідчать їх фахові вказівки архітекторам та будівельникам. Замовляючи в 1593 р. якомусь грекові виконання трьох вікон у «попівському» будинку і тому ж Павлу Римлянину вікна та колони «з базою і капітелем», вони в реєстрах видатків залишали запропоновані ними малюнки об’єктів.
Успенська церква виділялася єдністю стилю і глибоко змістовним образним вирішенням. Вона займала вузьку продовгасту ділянку. Позбавлена довколишнього обходу, церква відкривалася фрагментарно зі сторони вулиці Руської й апсиди. Сторона церкви, що виходила на Руську, виконувала роль фасаду. Для надання їй масштабності архітектор зв’язав стильовою єдністю всі три об’єкти: сакральний храм, вежу Корнякта та каплицю Трьох Святителів, створивши, таким чином, ансамбль Успенської церкви у Львові.
З будівництвом Успенської церкви сталося так, як і з іншими спорудами, запроектованими Павлом Римлянином, – жодну з них він не довершив. Братство запрошує в 1597 р. ще одного будівничого – Войтіха Капіноса, тестя Павла Римлянина, а через рік – Амброзія Прихильного. В 1598 р. Павло Римлянин повністю склав повноваження головного будівничого і залишив роботу. Причини добровільного чи примусового його увільнення невідомі. Очевидно, між братством і архітектором з’явилися непорозуміння: перше, що братство в 1598 р. виступило проти стін з цегли і наполягало на їхній заміні тесаним каменем. Через це були зруйновані зведені до даху стіни. По-друге, можливо найвагоміше, братство, гадаємо, не погоджувалося з проектом італійця щодо храму як однозальної, однокупольної споруди.
Близько 1612 р. стіни були зведені до перекриття, але будівництво після тривалої паузи продовжувалося в 1627 р.: завершено склепіння в притворі, через два роки закінчено вхід з боку Руської вулиці. Над вхідними дверима з’явився напис: «Храм сей честний совершился року Божія АХКО (1629)».
Якщо Ви вперше приїдете у Львів екскурсії по місту треба брати обов’язково, бо відвідування Успенки входить до графіку походів з гідом.
