Як не заблукати при самостійному підкоренні Говерли?

Якщо ви не бажаєте замовляти через тур-агенцію поїздку з гідом на Говерлу, то можна піднятися й самостійно. Проте важливо звернути увагу на деякі деталі, щоб не заблукати.

За умови сходження синім маршрутом збитися зі стежки майже немає шансів. Цей шлях стрімкий, спочатку йде добре протоптаною просікою в лісі, який досить швидко закінчується. Надалі, ви рухаєтесь однією чи двома паралельними стежинами строго вгору. З лівого боку вас супроводжують зарості ялівцю та поодинокі деревця, котрі відразу спускаються у Прутський котлован. А з правого боку знаходиться стіна непрохідного ялівцю. В такий спосіб ви без ризиків заблукати дійдете до відрогу Говерли, де починаються альпійські луки. Найвища вершина бовваніє просто перед вами, тому, як до неї дістатись, пояснювати сенсу немає.

Вигляд на Говерлу з синього маршруту

 

Невеличкий ризик заблукати при використанні синього маршруту існує, коли ви спускаєтесь вниз. При спускові з головної вершини на її відріг можна випадково повернути направо, на невелику стежину, що веде до прутських водоспадів. Звідтіля неймовірно важко буде знайти дорогу до турбази “Заросляк”. Ані вказівників, ані протоптаних стежин в тій місцевості немає! Тому, як тільки ви відчули, що заблукали в цьому місці, намагайтесь не продовжувати шлях, а повернутись назад! Як варіант, на зворотньому шляху можете примкнути до якоїсь групи з професійним провідником на Говерлу, тоді гарантовано вернетеся правильною стежкою.

Прутські водоспади поміж хащами

 

Проте багато туристів для самостійного підйому вибирають пологіший, але довший на пів-кілометра промаркований біло-зелено-білими позначками шлях. Він більш, як 1,5 км йде лісом і перед самим виходом з нього кількома розгалуженими вузькими стежинами круто повертає вліво. Через заслін, створений численними товстими стовбурами ялиць та заростями ялівцю за ними, не видно межі лісу зліва. А широка просіка, якою рухався турист, продовжується прямо, на Козьмещик. Як же не пропустити цих кілька малопомітних поворотів вліво? На місці останнього повороту є вказівники на Козьмещик та Говерлу, тому важливо регулярно, кожних 40-50 м підіймати свій погляд і слідкувати за маркуваннями та дороговказами.

Вийшовши із зони лісу, у вас також зменшуються шанси заблукати, оскільки перед вами бовваніє мала Говерла. Стежини, хоч і розгілковуються час від часу, але потім все одно сходяться і так декілька разів.

Вигляд на Говерляну з зеленого маршруту 

 

Як у випадку із синім маршрутом, при спускові зеленою стежкою також є небезпека загубитися. Справа в тому, що зелений плай використовується головним чином для підйому, а для повернення люди все-таки обирають коротший синій. Принаймні, всі туристичні агентства, які спеціалізуються на підкоренні Говерли за один день, так роблять. Тому, спускаючись довшою дорогою, ви вже не побачите стільки біло-зелено-білих маркувань, як при підйомі. При входженні в зону лісу зі сторони Говерляни маркування відсутні на проміжку приблизно 150 м. Вказівник “Козьмещик” встановлений таким чином, що його можна легко не помітити і помилково звернути вліво на однойменну гору. Якщо таке трапилось, потрібно негайно повертати назад, бо в тій місцині не ловить жоден мобільний зв’язок! В подальшому шансів заблудитись, вертаючись зеленою лінією, практично немає, бо зправа вас супроводжує шумливий потік Заросляк, а зліва – схил гірського хребта. До того ж, просіка достатньо широка від вказівника “Козьмещик” аж до бази “Заросляк”.

 

Беручи до уваги все вищесказане, рекомендуємо не ризикувати, а замовляти професійний тур на Говерлу.

Залишити заявку