Гуляючи по Львову, неможливо відчути атмосферу та душу цього старовинного міста, не відвідавши один із його архітектурних символів, – Греко-Католицький архикатедральний собор Святого Юра.
Розташований на Святоюр`ївському пагорбі, храм має давню та багату історію, яка починається ще за часів Галицько-Волинського князівства.
За легендою, на місці майбутнього храму оселився у печері чернець на ім`я Василиск. Він дотримувався суворого посту, спав на голій землі, а замість одежі прикривав свою наготу власним волоссям та бородою, що відросла до колін. Таким чином, чернець спокутував свої гріхи. Коли князь Лев Данилович почав будувати місто біля гори, де жив чернець, той порадив йому заснувати на вершині храм та монастир і присвятити Святому Юрію, покровителю русинів. Так почалася історія майбутнього собору.
Чи правдива легенда, чи ні – досі не встановлено. Проте більшість дослідників сходиться на тому, що храм було зведено після будівництва Високого замку і є однією із найперших споруд у Львові. Тоді храм був ще дерев`яним. Кам`яним він став у 1363 р., після перебудови. Її здійснював майстер Дорінг, який водночас будував у Львові Вірменську церкву. Тому обидві церкви мали схожі риси в архітектурі. Якщо відвідати Вірменський собор, який зберігся з тих часів, то можна уявити, як виглядав храм Святого Юра у Львові. Сьогодні про ті далекі часи нагадує тільки дзвін, датований 1341 р. Нині, це найстаріший дзвін в усій Україні.
Новий вигляд собор отримав у 1744-1770 рр. завдяки митрополиту Атанасію Шептицькому. Для роботи над новим проектом він закликав німця Бернарда Меретина, придворного архітектора польського короля Августа Третього. Митрополит бажав звести храм, в якому було б поєднано західно-європейський та український стилі. Проєкт Меретина йому сподобався і той розпочав будівництво. Проте обидва померли ще до завершення оздоблення інтер’єрів – Шептицький у 1745 р., а Меретин у 1759 р. Їхню справу продовжили Лев Шептицький та Клеменс Фессінґер. Через майже двадцять років від закладення фундаменту храм, нарешті, був завершений.
Нова найголовніша церква Святого Юра Львів була побудована у стилі пізнього бароко із національними мотивами. На його території відтепер знаходились – сам храм, капітульні будинки, Митрополичі палати та сади. Ззовні храм було прикрашено скульптурами Іоана Пінзеля та Михайла Філевича, а над внутрішнім оздобленням працювали скульптор Себастіан Фессінгер та художники Лука Долинський і Юрій Радивилівський. Коли ви заходите на територію цього намоленого віками місця, то спочатку бачите браму, прикрашену алегоричними кам’яними постатями, що уособлюють Римську та Грецьку церкви. Наступні ворота зустрічають вас фігурами Віри та Надії. Ще одна скульптурна композиція знаходиться вже на головному фасаді собору й зображує Атанасія та Лева Шептицьких. А найцінніша архітектурна перлина святині – це кінна скульптура Святого Юрія за авторством Іона Пінзеля, що розташована на аттику.
Навпроти храму стоять Митрополичі палати – резиденція українських греко-католицьких керівників. Палати побудовані у стилі рококо з елементами класицизму та багато оздоблені.
У будь-якому разі усю красу собору неможливо описати словами, тому радимо вам обов’язково відвідати собор, щоб на власні очі побачити все, про що ми вам розповідаємо.
Щороку собор Св Юра приваблює не тільки тисячі паломників, але й багато туристів. Вони моляться вголос, на колінах, чи подумки Теребовлянській чудотворній іконі Божої Матері. Перевезена у 1674 р. з теребовлянської церкви Святого Миколи до львівської греко-католицької катедри, святиня стала її головною реліквією.
