Серед монументальної скульптури Львова визначне місце посідає скульптурна група «Бій архангела Михаїла з сатаною». За задумом, королівський арсенал у Львові мав би мати емблему у вигляді скульптурної групи за прикладом однотипних емблем арсеналів Антверпена, Аусбурга.
Портал арсеналу та задум Гродзицького
Вищезазначена скульптурна композиція справді спочатку розміщувалася на порталі внутрішнього двору арсеналу. Її ініціатор, очевидно, архітектор Павло Гродзицький, навчаючись в Антверпені, був обізнаний з тогочасними пам’ятками цього та інших міст. Можна допускати, що враження від головного входу аббатства св. Михаїла в Антверпені послужило відправною точкою для вирішення художнього образу порталу королівського арсеналу у Львові. Справа в тому, що вхід до аббатства завершує скульптурна група із зображенням бою архангела Михаїла з сатаною. Однотипний характер скульптурної групи, очевидно, за задумом архітектора, підходив для Львова, а парадний портал служив би для неї відповідним п’єдесталом.
Якщо портал, що сконцентрував досягнення ренесансної архітектури у Львові і найновіших художніх вирішень теоретичної і практичної європейської думки, сприймався цілком закономірно, то скульптурну групу можна зарахувати до виняткових явищ. Її виділяють актуальність ідейно-естетичних вимог, образна глибина і зразковість художньої форми. В ній втілювалась потреба в тематичних, популярних в маньєристичному мистецтві історіях із загостреними ситуаціями, з зіткненнями контрастних характерів.
Образи архангела Михаїла та сатани
Все ж зображення «Бій архангела Михаїла з сатаною» відзначає наявність певних неузгоджень, і закономірно з’явилася думка про різночасовість створення кожної з постатей, насамперед в образному вирішенні, яке ускладнило стильове визначення, бо в постаті архангела дотримано позиції ренесансу, а в його антиподі – їх заперечення. Архангел Михаїл зображений молодим воїном, в обладунку – про його святість нагадують лише трактовані крила. Він належить до найгармонійніших образів львівської скульптури першої половини XVII ст. В цьому воїні, сильної волі й мужності, втілена ренесансна ідея про гуманне призначення людини на землі. В українській поезії першої половини XVII ст. архангел Михаїл прославляється як захисник від житейських бід і несправедливостей.
Образ сатани відбиває на собі не ренесансне, в межах реальності антропоморфне уявлення цього єства, а маньєристичне під дією містичних ідей контрреформації. Звідси повернення до готичної ірреальності. Отже, в сатані поєднанні фантастичні й натуралістичні форми, з перевагою в загальному трактуванні декоративності: тіло людини, руки з пазурами на пальцях, одна нога – людська, друга – замість ступні має лапу хижого птаха, голова – поєднання форм цапа і пса, – таке зображення відповідає фламандській маньєристичній інтерпретації сатани.
Зараз скульптура знаходиться на експозиції у музей арсенал у Львові.
