Краківське передмістя Львова

Краківське передмістя Львова простягалося на захід від старого міста. Воно включало наступні дільниці:

 

– Сигнівка (район знаходився між вулицями Городоцькою, Люблінською і Патона) – ця назва походить від братів Сігніо, які мали там маєтки. У XIX ст. в частині округу, котра ближча до центру міста почали заселятися євреї, які швидко надали вулицям суто комерційного характеру. Тут відкривали прибуткові будинки, магазини та невеликі готелі.

 

– Скнилівок (територія сучасного Південного ринку) – село поблизу Скнилова. Таку назву населеному пункту дали його перші мешканці. Ще в XVII ст. поселення було подароване шпиталю святого духа польським королем. Та остаточно приєднати селище до районів Львова вдалося аж у другій половині XX ст.

 

– Про Скнилів (біля аеропорту) перша документальна згадка була ще у XIV ст. Там пролягала соляна дорога, а чумаки платили мито. Також саме в цьому селі знаходилась греко-католицька парафія, що свідчить про його українське населення.

 

– Губернаторські вали (площа обмежена вулицями Винниченка та Підвальною). Названа на честь губернатора Бауера, який висадив там парк біля свого помешкання. Цікава річ, що магістрат Львова заради спокою намісника відмовився прокласти трамвайну колію під вікнами його дому, тому маршрут було змінено. Губернаторські вали знаходяться відразу за межами історичного центру, тому будь-яка туристична група, що перебуває поруч на екскурсії у Львові, має змогу туди потрапити.

 

– Клепарів (простягався від нинішньої Клепарівської, аж до залізничного вокзалу) – у 1419 р. львівський купець Стано Кльопер заснував на тих землях свій фільварок. Кажуть, що росла там відома клепарівска черешя розміром з грецький горіх. Знищена під час будівництва колії. На цьому місці була гора страчень, де стратили, зокрема, і гайдамаків.

 

– Кортумівка (розташована ділянка між сучасними вулицями Клепарівською, Золотою та Єрошенка) .У XVIII ст. земля належала губернаторському раднику Е. Кортуму, звідки і пішло найменування району. Коли померла його дружина, він поховав її у парку, де побудував для неї мавзолей. Після його смерті цю ділянку викупили австрійці і посадили там лісопарк.

– Богданівка (знаходиться у районі обласного ДАІ на Городоцькій). Є версія, що ця назва походить від того, що саме тут був розташований табір Хмельницького під час облоги Львова. За іншою версією, вірменська родина Богдановичів на цій території мали підміський маєток довгий час і це дало назву поселенню. До XX ст. частину району займав Городоцький цвинтар, де були поховані видатні українські митрополити.

 

– Рясна Польська (територія житлових масивів Рясне-1 та Рясне-2) – оригінальна назва поселення, котре в Радянському Союзі стали називати просто Рясне. На цій території мешкали переважно поляки, тому тут була і школа, де навчали польською мовою, і римо-католицький костел. В другій половині XX ст. влада вирішила розбудовувати ділянку, як промисловий район Львова. Поруч з виробничими гігантами «Електрон» та «Конвеєр» з’явився спальний мікрорайон.

 

– Про Фридрихівку відомо досить мало. Цей район міста був розташований за Янівським кладовищем, на так званій Янівській рогатці.

 

Більшість дільниць Краківського передмістя, однак, знаходяться за межею історичних ареалів міста. Тому, аби дізнатися про них щось цікаве, потрібно замовляти приватна автомобільна екскурсія Львовом.

Залишити заявку