Автобусну поїздку на Озеро Синевир (інша назва Морське Око) ми відвідали у складі екскурсійної групи компанії «Топ-Тур Львів» у вересні минулого року. Це була яскрава, насичена різними подіями та враженнями поїздка. Й хочу сказати, що як тільки ми завітали у цей край, то я відразу ж закохалася в красу місцевої природи – вічнозелених гір, соснових лісів та мальовничого озера.
Отож, дібравшись на місце, нам спочатку запропонували пообідати в невеличкому місцевому кафе (що було дуже доречним, оскільки ми добряче проголодалися). Меню було представлене стравами національної кухні, назви деяких з них просто дивували: гомбовці, бограч, банош, токан, кремзлики, лоці та багато інших. Проте, не зважаючи на це, усе виявилося дуже смачним та ситним, а ціни зовсім не високими.
З екскурсією до самого озера, ми вирушили ближче до полудня. Практично до місця призначення нас довезли на екскурсійному автобусі, потім висадили десь в кілометрі від самого озера, тож далі довелося рухатися пішки. Однак, зважаючи на те, що наш шлях пролягав близько гірського потічка, де чисте повітря, прекрасна природа та милозвучно співають птахи, – нас це лише порадувало.
А далі, пройшовши відносно недалеку відстань, нарешті, ми всією групою вийшли до озера Синевир. Видовище просто неймовірне! Вода в озері дуже чиста та прозора, можна розгледіти навіть його дно та велику кількість риби. Повітря тут дуже чисте, наповнене чудовим ароматом хвойних дерев. У центрі озера, розташований так званий «острів кохання» – невеликий острівець, до нього ми добирались вже на дерев’яному плоті за окрему плату. Також в цей день, ми багато фотографувались, гуляли вздовж берега, слухали різні цікаві легенди та історії від нашого екскурсовода, пов’язані безпосередньо з озером, а ще мали змогу прокататись верхом на коні та закупитись місцевими сувенірами.
Слід сказати, що сама довколишня територія відмінно пристосована до прийому гостей, тут є й оглядові майданчики і зручні лавочки навколо озера, прекрасно вписані в загальну атмосферу, що ніяк не псують ландшафт, а навпаки, надають можливість гостям поближче ознайомитись з тутешньою місцевістю, добре відпочити, помилуватися красою озера та просто пороздумувати над життям. Не можливо не відзначити й приголомшливу навколишню природу, зокрема густий ліс з древніми ялицями і буками (вік деяких з них сягає аж 150 років). Також, тут, можна зустріти багато дрібної живності та навіть попоїсти ягід (звичайно, якщо приїхати сюди в сезон).
Не менш захоплюючим, та багатим на різні емоції, став і наш візит до єдиного в Україні Центру реабілітації бурих ведмедів, який вже на протязі 8-ми років працює на території національного парку «Синевир». Це дивовижне місце просто ранило усіх нас до глибини душі, адже побувавши тут, ми дізналися історії життя кожного місцевого жителя. Усі вони, на жаль сумні, а іноді навіть й страшні. Проте тішить одне – це те, що тварини все ж таки мають змогу розпочати нове життя, з любов’ю, турботою та усіма необхідними для себе умовами.
А проїжджаючи неподалік центру з ведмедями, ми завітали ще й в нещодавно створений екопарк (притулок) для вовків. На момент нашого приїзду, там мешкало вісім дорослих і шість маленьких вовченят, серед яких три різні породи: канадський вовк (чорний), полярний (білий) та карпатський (сірий).
Також, не оминули ми своєю увагою й унікальний Музей лісу і сплаву, розташований в декількох кілометрах від озера. Тут ми мали змогу ознайомитися зі старовинним знаряддям праці лісорубів, побачити різні побутові та житлові споруди, пройтися по греблі, милуючись чудовими краєвидами та дихаючи цілющими пахощами свіжого повітря.
Тому, така мандрівка просто не могла не сподобатися нам, а навпаки, принесла виключно саме задоволення та приємні спогади на довгі роки.
Ви завжди можете поїхати в екскурсійний тур Синевир-Шипот, замовити та ознайомитися можна за посиланням.
