Портрети синів фундатора Успенської вежі у Львові

Костянтин Корнякт – православний грек, котрий жив у Львові у 2-ій половині XVI ст. та, розбагатівши, профінансував будівництво найвищої споруди у тогочасному місті – дзвіниці Успенської церкви.

Був тривалий час символом для наслідування. Успенська церква – це цікавий об’єкт для вивчення російськомовними туристами, адже гроші на її побудову давали молдовський господар та російський цар. Її відвідування обов’язкове, зокрема, під час екскурсії у Львові російською мовою.

Але повернімося до Корняктів… У честь Костянтина Корнякта та, навіть, побудованої ним вежі складали вірші, Успенське ставропігійське братство замовило його портрет, а також портрети двох його єдиних синів. Ці портрети були вивішені на стіні храму, хоча за релігійною традицією не тільки того, але й пізніших часів, у сакральній споруді могли бути тільки зображення святих…

Декоративізм портретів та їхні величезні розміри (єдині серед подібних того часу) були зумовлені естетичною вимогою ув’язки з інтер’єром. Тому головне в них відмічене в цільності кольорової маси – великої червоної плями на чорному тлі, що посилювало тим самим урочисто-величавий характер зображень.

Така мета продиктувала технічний засіб – широке заповнення кольором площин без зайвої деталізації і без застосування світлотіні, а лінія контура, безкомпромісна в своїй конструктивній чіткості, наче береже в собі виразну силу минулих настінних розписів. Виділяючись серед інших широтою загального задуму, два портрети синів належать до найпоетичніших творів, свого роду живописних імпровізацій на задану портретну тему з образами, виплеканими в середовищі Ставропігії. Це визначило зміст портретів, який виходить за вузькі рамки, передбачені іконографічним завданням. Останнє, можна здогадуватися, виражене з великою часткою відносності, посилаючись на те, що Корнякти, очевидно, не обзаводились іконографічною генеалогією роду. Надгробна хоругва старого батька, відбиваючи міщанські смаки, не претендує на виключність увіковічення. А крім того, сини Корнякта після його смерті хоч і не поривають зв’язків зі Львовом, але постійним місцем проживання вибирають свої маєтки в Перемишльських землях: в Злочковичах, Сосниці, Білобоках і живуть серед опозиційно настроєної проти їх нобілітації шляхти. Нобілітація їм не дала особливих переваг – вони не посідали державних посад і не дослужувались до будь-яких титулів. До того ж Олександр помер дуже молодим, лише Костянтин залишив потомство. Корняктам була відкрита тільки військова служба – Костянтин в чині ротмістра загинув у битві з татарами в 1624 р., до цього ж чину дослужився його син Кароль Франтишек. Таким чином, не було важливих віх як приводу для увіковічнення, крім самого факту нобілітації, єдиного офіційного успіху роду, що й підкреслено в даних портретах правом носіння шаблі та червоного одягу. Старий Корнякт цією привілегією, як видно, не користувався, навіть гербом з ініціалами.

В них, ідеально облагороджених і героїзованих, вбачали сучасників, наділених високими доброчесними якостями, як людей мужніх і великодушних, справедливих і чесних, готових служити суспільним інтересам. Урочистою статикою підкреслено в кожному характері спокійну впевненість і відчуття непохитної переконаності, безстрашність перед труднощами (глибше в образі Костянтина) та духовного просвітлення, щирої чуйності (в Олександра).

Важливо те, що в молодих Корняктах присутнє, наче приховане за демонстративно-навмисною позою, глибоке відчуття душевної теплоти і ліричних роздумів, якими пройняті твори мистецтва, ще тісно пов’язані з народною творчістю. І в колориті домінує червоний, улюблений в народному мистецтві, колір, що виступає контрастом до чорного. Золотисто-вохристі, зелені, сріблясто-голубуваті, вкраплені з тонким чуттям міри тони збагачують загальне кольорове звучання. Художник, який створив ці портрети, був чудовим живописцем. Він прагнув, виходячи з ренесансного мислення, наблизити індивід до типового образу, виробленого в братському середовищі і відповідного до певного ідеалу українського суспільства. Ось це й визначає органічну цільність зображення і, незважаючи на поверхову близькість до сарматської атмосфери, рішуче їх від неї віддаляє.

Багато цікавої інформації про сім’ю Корняктів Ви зможете почути на екскурсії по Львову відгуки про яку у туристів завжди позитивні!