Під час екскурсії підземеллями Львова, зокрема Домініканського собору можна почути трагічну, але водночас романтичну історію княгині, яка відбувалась у стінах монастиря.
У Львові середина ХVI ст. відома тим, що на площі перед святинею розгорнулись справжні бойові дії за Гальшку Острозьку. Дівчина, котра мала і неймовірну вроду, і незліченні багатства, стала героїнею найбільшого тогочасного скандалу Польського королівства. Після трагічної смерті батька Іллі вона вважалась найбагатшою спадкоємницею роду Острозьких. Тому стає зрозуміло, чому за неї точились цілі битви. Молода дівчина зі статками приваблювала абсолютно кожного, особливо тих, хто хотів покращити своє фінансове становище за рахунок багатої дружини. Гальшка не хотіла виходити заміж, але про це в неї ніхто не питав. Тому польський король примусово видав дівчину заміж за магната і головнокомандувача Лукаша Гурку, котрий був його другом. Мама нещасної нареченої була в поганих взаєминах із матір’ю головнокомандувача Польщі, тому не підпускала дочку до новоспеченого зятя цілих 3 роки. Жінки вирішили втекти до Львова та оселитись у стінах Домініканського монастиря. Проте чоловік знайшов свою законну дружину навіть там. Одного ранку львів’ян розбудили гучні постріли гармат. Так люди дізнались, що Лукаш розпочав справжню війну на території монастиря, не домігшись нічого вмовляннями. Внаслідок подій Львів завмер, торгівля в місті була практично припинена на декілька тижнів. Охорона Острозької мужньо билась, захищаючи матір з дочкою. У Домінікани вдалось пробратись одному чоловікові в лахміттях жебрака. Як згодом виявилось, це було справжнє кохання молодої дівчини — православний князь Симеон Слуцький. Щаслива закохана пара повінчалась у стінах монастиря, бо, за думкою молодят, попередній шлюб був незаконним. Король Польщі втомився від цих подій, тому звернувся за допомогою до львівського старости, котрий допоміг Гурці зі штурмом будівлі. За вимогою старости було перекрито водогін, тому у жителів монастиря не було іншого виходу як здатись. Слуцького вбили, а Гальшку ув’язнили на короткий термін у Високому замку. Опісля законну за рішенням короля дружину повернули до польського міста Шамотула і відвезли до покоїв Лукаша — будівлі, котру потім люди назвали вежею чорної княгині. Острозька до останнього не визнавала свого шлюбу з Гуркою. Тому він не отримував ні копійки з її володінь. Після його смерті жінка отримала довгоочікувану волю. Однак, її здоров’я було підірване півтора десятилітнім перебуванням в холодних замкових стінах, тому перед смертю вона розділила свій спадок між сиротинцями та навчальними установами. Саме Гальшка створила Острозьку академію. Можливо, якби не її горе, то не було б першого східнослов’янського навчального закладу, названого на честь княгині. Історія волинської княгині настільки трагічна і маловивчена, що її недаремно включають в екскурсію «Легенди та цікаві оповідки про Львів».