Автобусна екскурсія Тернополем для організованих груп

Храм було освячено відносно недавно, відтоді він став окрасою міста. Він дивує і зачаровує водночас своєю чудернацькою формою. Справжню славу церковка отримала після першої виставки різдвяного вертепу, який вважається найбільшим в Україні. Дивовижність шопки просто вражає адже тут з’єдналися в одне ціле шумливий струмочок, їзда поїзду, чолов’яга, котрий б’є у дзвін, і навіть живий зоопарк!

Своїми красою, величчю і сучасним дизайном міська святиня захоплює абсолютно кожного. Заходячи до костелу в очі одразу кидається надзвичайний іконостас, зроблений із дерева, як і усі об’єкти костелу. Вірячи словам настоятеля, храм є меншим, ніж здається на світлинах, тому наполегливо рекомендуємо відвідати і перевірити достовірність слів.

В самому серці містечка розташована міська гордість — драматичний театр. Над входом красується постать величного Кобзаря — Тараса Шевченка, в честь якого і названо будівлю. Біля театру стоять гарні кулі, названі яйцями виконання бажань. Так, загадуючи щось заповітне необхідно потерти кулю і воно неодмінно збудеться. На центральній площі можна також оглянути мапи Тернополя у різні періоди часу.

Храмовий комплекс із собором у два поверхи оформлено у староруському стилі. Архітектуру співвідносять із стилями церков Русі дванадцятого століття, за винятком куполів, які є характерними для російських храмів. Інтер’єр викликає захоплення, адже тут й іконостас, вирізьблений львівськими майстрами, і ікони, розписані аж трьома художника, а деякі із них привезені з Почаївської лаври!

Дана споруда вважається найдавнішою серед тернопільських святинь, розміщена на Підзамчі неподалік славетної Тернопільської водойми. Споруда відрізняється від інших наявністю округлого виступу, що є характерне у давньоруських традиціях. Будівля поєднує в собі аж трьох стилів, серед яких староруський, візантійсько-романський та ренесанс. Про храм відомо безліч легенд, але достовірності вони зазвичай не мають.

Згадка про замок у Тернополі датується далеким 15 квітня 1540 р., коли гетьману Яну Тарнавському було надано королівський дозвіл на зведення помістя. Фортеця мала стати завадою для наїзників на шляху Теребовля-Буськ. Захистом замку слугувало його розташування. Так, на південній стороні від будівлі обороною були став та ріка, а з інших боків вирили глибокі рови.