Професійні гіди Львова часто цитують різноманітних мандрівників, котрі залишили описи нашого міста.
Зокрема, згадують і мандрівні записки німецького вченого Йоганна Коля про перебування у Львові у 1838р.
Так, Йоган Коль згадує про гору Високий замок у Львові, яку ми відвідуємо під час автобусної екскурсії.
“Це досить стрімка, висотою від 500 до 600 футів, піщана гора, на вершині якої стоять руїни збудованого близько 500 років тому замку одного з галицьких князів на ім’я Лев. Тому місто, яке скоро виникло під захистом цього замку, отримало назву Львів, або по-німецьки Льовенберг, а скорочено Лемберг. Руїни не дуже значні. Лише деякі мури старого княжого замку ще стоять, але весь схил гори всіяний більшими й меншими уламками мурів, які, як і розбиті вежі Гейдельберга, тримаються купи більше за рахунок вапна, ніж завдяки природній міцності скелі. Пагорби зайняті тепер багатьма маленькими будинками, в яких австрійці переховують порох від угорських солдатів. 3 цих руїн найкраще і найзручніше оглядати всю округу цілої гіpcької котловини та місто.
Котловина є однією з найправильніших, які мені будь-коли зустрічалися в горах. В усіх вимірах свого майже правильного кола вона має в поперечнику одну годину пішої ходи. Стіна, що її оточує, здіймається всюди на висоту від 300 до 400 футів над дном котловини, яка, в свою чергу, лежить на 102 віденські сажні вище рівня моря, і в усіх напрямках опускається під тим самим кутом до її середини. Місто Львів лежить якраз посередині котловини, як курка у гнізді. Деякі частини передмість ще піднімаються по схилах вгору, а верхні краї схилів увінчані кладовищами, монастирями й руїнами замку.
Далі поза краями котловини видніються чотири головні шляхи, що зв’язують Львів з рештою світу й ведуть: один на Краків, другий на Ваpшаву, третій в Росію й четвертий в Карпати (Угорщину). З них найбільш занедбана дорога на Варшаву, дорога на Угорщину також мала колись більше значення, а найважливішою зараз є дорога, що веде до Кракова й Відня. В новітні часи найбільш пожвавилася дорога на Броди і в Росію.
Що стосується архітектурного стилю Львова, то перш за слід зауважити, що насправді він, мабуть, вдесятеро кращий, ніж постає в німецькій фантазії на основі звичних у нас уявлень про Польщу. Він зовсім непоганий не тільки в цьому відносному розумінні, взагалі взятий абсолютно, і, без сумніву, є набагато кращим і приємнішим ніж архітектурний стиль деяких великих німецьких міст.”
