У населеному багатьма народами в середні віки м. Львові міжнаціональні взаємовідносини між майстрами одного і того ж цеху були надзвичайно складними. Про це свідчить документ під назвою «1559 р., березня 3 – Рiшення уряду ради мicта Львова про відмову прийняти до кравецького цеху кравця Дмитра Красовського i скарга майстрів-католиків цього цеху на майстрів-українців за підбурювання нецехових кравців проти цеху»*. В цьому документі, цитованому нижче, яскраво проілюстровано непрості взаємовідносини православних та католиків. Про це, до речі, розповість Вам екскурсія в Львів. Отже, подаємо дослівно цей документ:
«…Коли славетний Дмитро Красовський, львівський міщанин, позивач, скаржився на відповідачів, славетних старших цеху львівських кравців, що вони без усякої причини не допускають його до свого цеху, a відповідачі захиталися під присягами, складеними перед своїм старшинським урядом, тим, що він перейшов до іншого цеху, а саме до крамарів, і протягом року й шести тижнів нехтував належними цеховими повинностями й не виконував їх, уряд вирішив, що той же Дмитро Красовський, позивач, не повинен бути допущений до цеху з причин, наведених відповідачами, а саме: тому що він, прийнятий до іншого цеху, не виконував вчасно для цеху приписаних повинностей відповідно до статутів згаданого цеху. Крім того, цей уряд вказав, що той, хто відмовився від якогось цеху, не може більше ні повернутися до нього, ні належати до двох цехів.
Сюди ж з’явилися особисто славетні цехмістри та інші старші й молодші майстри кравецького цеху міста Львова католицької релігiї і в присутності майстрів-кравців грецької віри, належних до їх цеху, в звичайний споcіб протестували проти них з приводу того, що згадані кравці-русини, всупереч цеховим правам і привілеям, непорушність яких зобов’язалися перед цехом під словом зберігати і в цілості дотримувати, сміють проводити таємні збори з підзамковими мандрівними і невизнаними правом кравцями та зраджувати й поширювати перед ними таємні наради, які заслухали в цеху, та підбурювати їх на порушення цехових прав і привілеїв. Це, як говорили, ясно видно хоч би з того, що коли сьогодні підзамкові кравці позвали до цього суду тих же протестуючих і скаржилися на них з приводу недопущення їх до цеху, вищезгадані кравці-русини, належні до їх цеху, відокремилися від них і пристали до підзамкових кравців та спільним зусиллям і нарадами скерували скаргу проти них [католиків]. Тому тепер вони урочисто протестують проти тих же русинів [і заявляють], що вже більше не хочуть терпіти їх у своємy цеху або допусти їх на цехові наради, і просили вписати цю свою протестацію в ці книги; уряд iї прийняв».
