В середині 19го століття, національно-патріотична молодь Львова була тісно об’єднена ідеєю просвітництва простого народу.
Про це навіть розповідають місцеві гіди під час екскурсії по Львову.
Це дуже добре видно з листа керiвника президії галицького губернського управління Ф. Крiга міністру внутрішніх справ Й. Седльніцькому в справі судових зізнань Дмитра Мохнацького щодо видавничої діяльності М. Шашкевича.
“Вельможний графе!
Покликаючись на високі розпорядження від 24 червня і 4 липня ц. р., маю честь переслати вашій ексцеленції отриману мною від теперішнього президента карного суду повну копію звіту про зізнання, які склав 20 минулого місяця оскаржений в державній зраді Дмитро Мохнацький відносно нібито існуючої серед греко-католицького духовенства в Галичині і діючої в інтересах російського уряду партії…
Зрештою здається, що підставою зізнань Дмитра Мохнацького є розслідування, яке велося у 1835 році з приводу укладеного Шашкевичем українського твору «Зоря». В додатку я знову подаю на високий розгляд надісланий у цій справі митрополитом звіт, оскільки з нього та з долученого до нього відгуку цензора Левицького виходить, що цей твір міг викликати спогади про релігійні i політичні утиски українців, яких вони зазнали від польського уряду внаслідок впливу єзуїтів, і пробудити в них гіркі почуття, а також міг спричинити прихильність греко-католицького кліру до Росії i неуніатської церкви, чим обгрунтовувалися певні підозри до його автора Шашкевича в тому, що він мав намір викликати цією книгою неприхильність до латинського кліру і до унії і досягти зближення з російським урядом і церквою. Те ж, що цей твір був пізніше виданий в Офені чи Пешті, не вірно, і здається, що підсудний знову переплутав його з іншою книгою, яка в обхід існуючих приписів була видана в Офені стараннями теологів Шашкевича, Вагилевича i Якова Головацького під назвою «Русалка Дністровая», про що я мав честь на основі високого розпорядження від 24 жовтня 1837 р. подати вашій ексцеленції офіційне донесення від 25 листопада 1837 р. № 8972.
Якщо шляхом мого пильного зацікавлення до цього предмету я осягну вартих уваги результатів, то не забарюся надіслати вашій ексцеленції повідомлення про це.
Прийміть вислови найвищої поваги, з якою маю честь бути вашій ексцеленції найпокірнішим слугою.
Львів, 16 вересня 1842 р.
Кріг”
