За поширеним твердженням скульптурна група «Бій архангела Михаїла з сатаною» відлита близько 1638 р. львівським ливарником Каспаром Франковичем (Франком).
Скульптурна група прикрашала фасад тильного входу королівського арсеналу, а зараз знаходиться на експозиції в музеї-арсеналі. Побачити обидва об’єкти архітектури та почути розповіді про них Ви зможете на екскурсії Львів.
Однак, повернімося до скульптурної групи… Автором цієї пам’ятки не міг бути Каспар Франкович.
Він належав до відомої у Львові родини людвисарів. У майстерні Франковичів відливалися гармати, які славилися далеко за межами Львова, дзвони. Незаперечно, що Каспар відлив за готовою моделлю постать архангела Михаїла, як були тут же виготовлені олов’яні саркофаги Сенявських, Адама–Єроніма та його синів Миколи, Олександра і Прокопа. Висловлювалося досить слушне припущення, що постать Прокопа відлита за моделлю, яку створив Йоганн Пфістер, і що між постатями Прокопа та архангела Михаїла існує стилістична спільність, навіть подібність в рисах обличчя. Але для спільності авторства є ближчі паралелі – це дерев’яна постать архангела Михаїла з вівтаря костьолу с. Біще (поблизу Бережан), яка відзначається виключною майстерністю виконання. В металевому і дерев’яному архангелах ідентичне трактування обладунку, деталей, зокрема перев’язаної через плече стрічки з характерними бганками, нарешті, повторення форми голови і, найголовніше, – подібність рис обличчя.
Вівтар, як і все художнє вирішення інтер’єра костьолу в с. Біще, створювався за ініціативою Катерини Сенявської. Очевидно, над головним вівтарем працював Йоганн Пфістер, про що свідчать характерні ознаки його майстерності. Закінчення робіт планувалося на 1638 р., хоч насправді вони завершені в 1644. Пфістер здійснював їх в останні роки свого життя; він помер 1642 р.
Таким чином, збігаються за часом створення два однойменні образи. Можна допускати, що з невідомих причин повністю групу Пфістер не встиг зробити. До постаті архангела була припасована виготовлена іншим майстром фігура сатани. Про штучність їх поєднання свідчать підставка-подіум під правою ногою архангела і нарочита зігнутість в коліні лівої ноги (архангел, очевидно, первісно стояв на двох, злегка розставлених ногах).
Фігуру сатани, досить електричну, виготовлено способом ливарства і ковальства.
Деякі її деталі і загальний характер декоративності проступають в рельєфній емблемі «Св. Юрій, що бореться з драконом» з дзвону, відлитого 1633 р. Каспаром Франковичем. Вірогідно, майстерня Каспара Франковича, відливаючи за моделлю Пфістера постать архангела, доповнила скульптурну групу фігурою сатани. Лише в такому варіанті можна говорити про те, що дві постаті, архангела і сатани, які складають цільну групу, створювались майже одночасно, але різними майстрами. Розходження творчих позицій та естетичних вимог авторів й було причиною стильового неузгодження між постатями.
Відвідати експозицію музею-арсеналу та послухати цікаві дані про використання її експонатів у давнину можна, побувавши на екскурсії Львів для дітей.
