Почаївська Лавра
Одне з найвідоміших паломницьких місць православного світу. Знаходиться на півночі Тернопільської області. Згідно з легендою, монахи Києво-Печерської Лаври, рятуючись від монголо-татар, залишилися переночувати на Почаївській горі. Посеред ночі їм з’явився вогненний образ Богоматері, а коли він зник, то вони побачили слід від її стопи на камені. Пізніше, на тому місці вони збудували церкву таким чином, що камінь зі стопою опинився всередині храму. В кінці XVIII ст тоді найбагатший землевласник України Микола Потоцький, вражений заступництвом Богоматері над його кучером, якого він тричі намагався застрелити, вирішив побудувати новий храм – бароковий Свято-Успенський Собор – на місці старої церкви. На території Свято-Успенської Почаївської Лаври знаходиться три собори (крім щойно згаданого, ще Преображенський та Троїцький), підземна церква на честь Іова Почаївського, чотири церкви, дзвінниця заввишки 65 м, келії, архієрейський дім, будинок Почаївської духовної семінарії, надбрамний корпус, Економічні ворота, каплиці, літній вівтар, інші споруди.
Джерело та озеро Св. Анни
Легендарна вода, що колись била, а зараз ледь витікає з-під землі біля с. Онишківці Дубенського р-ну Рівненської обл. і утворює джерело Святої Праведної Анни. Унікальні лікувальні властивості цієї води були відомі з давніх давен. Завдяки високому вмісту срібла і кремнію вода має бактерицидну дію, миттєво вбиваючи також вірус грипу, швидко зупиняє кровотечу, тамує зубний біль, нормалізує діяльність товстого і тонкого кишківника, печінки, нирок, поліпшує загальне самопочуття, за однією з легенд лікує від безпліддя. Цікавим є той факт, що вода у джерелі постійно має температуру +5 градусів, не замерзаючи навіть в найлютіші морози. У кінці 19 ст. тут було вирито басейн, куди стікала джерельна вода, який став називатися озером Св. Анни. Можливість покупатися в цьому озері приваблює тисячі паломників і хворих на різні недуги з України і зарубіжжя.